Народ, який стежить за подіями на олімпі обласної влади , вже почав було балакати про те, що другий рік губернаторства Віталія Бунечка нічим ознаменований не був. Але, виявилося, що Віталій Іванович добре пам ‘ятає дату свого призначення на посаду губернатора Житомирщини І 26 серпня 2021 року він вирішив прозвітувати перед журналістами області. Прес-конференція, що розпочалася у фойє житомирського обласного онкодиспансера, продовжилася у приміщенні магістрату, який невдовзі має стати домівкою для краєзнавчого музею. Віталій Бунечко зазначив, що «мамонт, якого виселили із музею природи, відтепер буде знаходитись у приміщенні магістрату». Начебто – на першому поверсі.
Взагалі запитань до п. Бунечка із приводу влаштованої прес- конференції є декілька. Те, що «пресуха» наприкінці серпня відбулася, це добре. Але чому лише раз на рік губернатор тішить журналістське середовище можливістю особистого спілкування? Чому на прес- конференцію із головою ОДА Житомирської області запрошують журналістів лише із Житомира, Бердичева і Новограда-Волинського? Де журналісти із Олевська, Овруча, Баранівки, Чуднова, Радомишля, Коростишева і, як кажуть – далі «по тексту»? Чи там, за 50 чи 100 кілометрів від обласного центру, читачів і слухачів немає? І нарешті, невже губернатор, який свого часу займав дуже відповідальну посаду у Службі Безпеки України (СБУ), не розуміє, що за ті півтори години спілкування із журналістами, відповісти хоча б на третину існуючих у народі запитань ПРОСТО немає змоги. До того ж, губернатор забув взяти із собою хоча б одного чи двох своїх заступників, які допомогли б йому відповідати на низку виниклих запитань. Наприклад, Віталій Бунечко не був готовий відповісти на запитання , чому амбулаторія у Краснопільській громаді (колишній Чуднівський район) після урочистого відкриття – знову не працює. Теж саме стосується і цілої групи інших запитань. Наприклад, губернатор декілька разів говорив про педагогічну конференцію, яку вчительство області цього ж дня, 26 серпня, проводило у Малині. Можливо ВІталій Іванович хоча б для себе відповів би на запитання: а навіщо? Навіщо було педагогів із усієї області звозити у Малин? Якщо заради того, щоб показати , яким гарним після реконструкції став місцевий Будинок культури, то краще вже було повезти на екскурсію студентів житомирського коледжу мистецтв та культури, бо це якраз по їх «частині». А вчителі, які вже наприкінці вересня орієнтуються на старт чергової онлайн – кампанії через третю «хвилю» коронавірусу, у Малині нічого нового про «світле» майбутнє своєї галузі не дізнаються.
Губернатор під час свого звіту перед журналістами гарно і довго розповідав про досягнення медицини і загалом галузі охорони здоров’я Житомирщини. Cказав, що відтепер у лікарнях Житомирської області працює 175 апаратів штучної вентиляції легенів. Що за рік «ковідного» наступу у медицину області було вкладено 50 мільйонів гривень. Кількість ліжок, де мають змогу лікувати хворих на COVID- 19 пацієнтів у Житомирській області зросла від 1 тисячі до 3-х тисяч. Загалом, картина начебто й непогана, але на перше ж питання від журналіста про те, чому пацієнтів у лікарнях та амбулаторіях Житомирщини, де процес лікування пацієнтів має оплачувати НСЗУ (національна служба здоровя України) примушують брати список ліків і прямувати в аптеку, Віталій Бунечко нічого не зміг відповісти. Він лише зазначив, що все залежить від совісті, порядності і доброчесності лікаря. Відповідь прямо таки «вичерпна» і коментарів не потребує. Теж саме стосується і запитання когось із журналістів про закриття медпунктів у десятках сіл Житомирщини. Виявляється, губернатор про таку «оптимізацію» кількості ФАПів знає лише у загальних рисах, а помічника, який володіє інформацією щодо галузі охорони здоровя, губернатор на зустріч із журналістами не взяв. Можливо після звільнення Миколи Суслика лікарів –професіоналів на Житомирщині вже й немає, раз нікого на місце чиновника-хабарника в обласній адміністрації досі не призначають.
Найуспішнішою галуззю, згідно звіту губернатора перед журналістами Житомирщини, стала галузь дорожного будівництва. Тут і цифр та показників про мільйони гривень у доповіді Віталія Бунечка не бракувало, і всіляких обіцянок прозвучало найбільше. Щоправда, відповіді губернатора знову ж були розпливчастими і без належної конкретики. Коли буде завершене будівництво злітно –посадкової смуги на житомирському аеропорті, ніхто так і не знає. Навіть приблизно. В.І.Бунечко не відповів на запитання щодо будівництва мостів на автодорогах області. У селі Чижівка, що під Новоград-Волинським, відкриття мосту залежить від «дозвільних служб». Міст у Бердичеві буде завершений будівельниками під 31 грудня 2021 року. Так само, як і реконструкція онкодиспансера . Все це нагадує дитячі ігри із рапортами та обіцянками про «все буде добре». Губернатор сипав цифрами про 332 мільйони гривень іноземних інвестицій в економіку Житомирщини. Сказав, що усі об ‘єкти, що входили до проекту «Великого будівництва» , успішно будуються, або ж вже й збудовані. Хтозна, чи повірить звітові «губера» хоча б один телевізійний глядач або ж радіослухач, який змусить себе прослухати виступ Віталія Бунечка упродовж лише п’яти – семи хвилин? Адже кількість переможних показників і оптимістичних заяв у промовах та відповідях губернатора виглядала просто фантастично.
Басейни, школи, дитсадочки, індустріальні парки і знову – дороги, мости! Прямо таки – Сінгапур у роки «економічного дива», а не Житомир із транспортним безладом, засміченим довкіллям і недореформованою медициною. І на вершині своєї успішної діяльності губернатор бачить успішно проведене свято із нагоди ювілею української незалежності.
Красень – прапор на Соборному майдані і майже все місто у концертах – ось , виявляється, у чому полягає рецепт успішності житомирської влади. Це – за логікою губернатора Бунечка. Тільки ж люди усіх цих успіхів та досягнень чомусь в упор не бачать. Чи то народ у нас такий підсліпуватий, чи можливо губернатор, зібравши раз на рік журналістів із усієї області , розгубився і щось не те розповів? Піди й розберись!
