Протягом десяти років у Бердичеві в червні місяці розпочинають свою роботу пришкільні табори. На базі кожної школи створюються загони з учнів початкових (іноді ще й 5-6) класів, якими опікується класний керівник. О дев’ятій годині ранку діти переступають поріг школи, снідають, а тоді розважаються. Харчування у школярів дворазове, коштує 12 грн. на день (6 грн. платять батьки, 6 — міськвиконком). Загалом, цього року на оздоровлення дітей у пришкільному таборі з міського бюджету було виділено 130 тис. 60 грн.
Валентина Адаменко, начальник міського управління освіти та науки: «Особлива увага приділяється дітям пільгових категорій. Це — діти-сироти, позбавлені батьківської опіки, з багатодітних чи малозабезпечених сімей, діти-інваліди, діти, батько чи мати яких загинули під час виконання обов’язку. Усі ці діти харчуються безкоштовно. І взагалі, діти під наглядом вихователя. Вони можуть більше здружитися, пізнати одне одного і, звичайно, відпочити.»
Сьогодні у пришкільних таборах відпочиває майже 1 тис. 300 дітей. Вони не лише розважаються, ходять на екскурсії та відвідують гуртки, а й виїжджають далеко за межі Бердичева. Це, каже Валентина Адаменко, своєрідне вивчення історії рідного краю, історії України.
Валентина Адаменко, начальник міського управління освіти та науки: «Щоденно я підписую дозволи на виїзд дітей до Умані, Києва, Почаєва, Житомира, Вінниці. Наприклад, вони читали чи щось знають про Миколу Пирогова або Сергія Корольова. Протягом навчального року вони не можуть відвідати музей, а тут є така можливість. І батьки спокійні.»
Щоб урізноманітнити дитячий відпочинок, з 1-го по 21-ше червня кожна школа відвідує або екологічний центр, або центр “Спорт для всіх”, бібліотеку чи музей, міський центр “Юність”, ЦПО ім. О. Разумкова, плавальний басейн тощо. Там для них готують розважально-спортивні програми, де діти можуть уявити себе туристами, знавцями природи, науковцями, художниками чи музикантами.
Анастасія Курапаткіна, учениця НВК №4: «Мені найбільше сподобалось, як ми лазили. Найскладнішим було болото, а найлегшим — ходити. Із болотом ми трохи не впоралися, та все одно, було цікаво.»
Валерій Кучерук, учень НВК №4: «Ти ніби відчуваєш, як унизу тече річка, і тобі треба перелізти, щоб не впасти. Треба тягти, тягти, тягти з усіх сил.»
У пришкільному таборі, розповідають діти, їм подобається усе. Адже відпочинок у школі — краще, ніж уроки і навіть краще, ніж перерви.
Дмитро Зима, учень БМГГ №2: «Мені у шкільному таборі сподобалося, як ми ходили вирізати лобзиком, як загоряли, бігали у шкільному парку.»
Ельвіра Михайлюсь, учениця БМГГ №2: «Грати в ігри, робити зарядку, розмальовувати в класі, ходити по різних місцях.»
Валерій Кучерук, учень НВК №4: «Ми ходимо по магазинах, по різних гуртках, на річку, у парк, у музеї. Скрізь буваємо. Мені дуже подобається, і я не шкодую, що сюди пішов.»
Автор: Ніна Сільченко
Камера: Андрій Пеньківський
