Наркотик (від грец. narcotico – заціпенілість) – речовина природного чи синтетичного походження, препарат чи матеріал у т.ч. рослини, що включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Перелік розробляється Програмою з контролю наркотиків ООН і в нашій державі затверджується Кабінетом Міністрів України.
З часів Міжнародної Опійної Конвенції, підписаної декількома країнами в Гаазі у 1912 р., коли під контроль брався тільки опій, всього за 70-80 років 20 століття кількість найменувань наркотичних і прирівняних до них речовин у Переліку збільшилась майже до 400.
Протягом усієї історії люди різних культур мали речовини, що несли в собі потенціал, спроможний зробити життя , як їм здавалось, більш зручним, менш стомлюючим, більш привабливим. Більше, ніж 4 тис. рослин містять психотропні речовини. Їх вживання відоме людству протягом тисячоліть.
Серед головних причин немедичного вживання наркотиків є внутрішні психологічні чинники (дискомфорт, негаразди, проблеми адаптації і реалізації тощо), а також комплекс зовнішніх соціально-психологічних факторів, у першу чергу в найближчому оточенні (родина, місце роботи, навчання, коло друзів).
Ще в давні часи філософи, моралісти та лікарі підкреслювали, що до алкоголю та наркотиків людину тягне її недосконалість: сп’яніння створює ілюзорний світ, далекий від проблем і негараздів.
Одним із найбільш небезпечних наслідків вживання наркотиків є формування наркозалежності. Вона має різні прояви в залежності від виду вживаного наркотику і відповідно лікується по-різному.
Протягом останніх років в області, як і в цілому по Україні, спостерігається стійка тенденція до подальшого загострення проблем, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Збільшується кількість осіб – споживачів наркотиків: якщо в середині 90-х років на обліку в наркологічній службі області знаходилось 583 особи, хворих на наркоманію, (38,3 на 100 тис. населення), то на початок 2012 року – 853 особи, що становить 66,6 на 100 тис. населення. По Україні кількість хворих на наркоманію досягла 77,1 тис. осіб, що становить 169,1 на 100 тис. населення.
Наркотизація населення поширилась на всі регіони області, а особливо тривожна ситуація склалась у містах, де наразі реєструється найбільша концентрація хворих на наркоманію (Житомир, Коростень, Бердичів, Новоград-Волинськ, Брусилівський р-н)
Віковий аналіз контингенту зареєстрованих наркозалежних показує, що майже всі з них є людьми активного віку, а більше 78% мають вік до 30 років – це найбільш працездатна частина суспільства. Така ситуація створює неабияку загрозу здоров’ю населення, генофонду нації та сприяє розповсюдженню ВІЛ-інфекції.
Більше як 66% серед ВІЛ-інфікованих становлять наркозалежні особи, що вживають ін’єкційні наркотики.
Лікування осіб, хворих на наркоманію, передбачає надання спеціалізованої медичної допомоги в гострий період відміни наркотику в наркологічному стаціонарі, надання необхідної психологічної допомоги хворим та членам їх родин, а також, що головне – довготривалу соціальну реабілітацію.
