Закон про мови буде підписаний новим чи старим спікером парламенту в перших числах серпня, а до 20 серпня – президентом, повідомило “Сегодня” джерело в керівництві Партії Регіонів. За його словами, питання підписання закону Віктором Януковичем було вирішено ще в травні, коли лідери ПР прийняли рішення про його розгляд у Верховній раді. “Затримка сталася через непослідовність Литвина, але до кінця липня питання буде вирішено: Литвин або підпише, або поступиться місцем тому, хто підпише”, – пояснило джерело.
Політологи також вважають, що підпис під законом про мови – єдиний вихід для президента. “Непідписання буде подвійною поразкою: опозиція оголосить, що домоглася цього своїм тиском, а прихильники Януковича відвернуться від нього”, – каже Михайло Погребінський. “У разі непідписання президент остаточно підірве свої позиції на Півдні і Сході, – вважає Вадим Карасьов. – Правда, швидше за все, це рішення буде прийнято в пакеті, наприклад, до закону про захист української мови”. До речі, за словами джерела в керівництві ПР, дійсно розглядається варіант, коли одночасно з підписанням закону про мови президент внесе в парламент законопроект про його зміни, де будуть пом\’якшені вимоги до держорганів в регіонах щодо дублювання документації на регіональні мови.
Але ключові норми закону – про гарантування права на вибір мови в дитсадках, школах і вузах, а також про вільний вибір мови ведення бізнесу (включаючи ЗМІ та рекламу) залишаться незмінними. Між тим, на думку Погребінського, половинчаста позиція Януковича в питанні закону про мови може нівелювати позитивний ефект в очах виборця Півдня і Сходу, якого ПР домагалася його прийняттям: “Президенту варто було б оголосити про те, що він підтримує закон, який потрібен мільйонам громадян, а не займати позицію стороннього спостерігача”. У той же час Карасьов упевнений: ПР з цим законом виграла тактично, але програє стратегічно: “Регіонали трохи виграють від нього на цих виборах, але назавжди втратять підтримку україномовної інтелігенції”.
Думки політологів про те, чи виграла опозиція від антимовних акцій, розходяться. “Виграла, але незначно, – вважає Вадим Карасьов. – Їм вдалося підняти невелику частину суспільства на протест, але, загалом, ситуація показала, що питання мов не є ключовим для суспільства”. “Те, що голодувальники на знак протесту проти закону про мови не захотіли виступати під партійними прапорами, закріпило тенденцію деполітизації протестів, – каже Михайло Погребінський. – Як і Податковий майдан раніше, цей протест показав лише відсутність довіри до партій взагалі. Що стосується опозиції, то через істерики з приводу закону про мови вона прирекла себе на поразку на найближчих виборах. Якщо до липня у виборців Півдня і Сходу була альтернатива – якщо не подобається Партія Регіонів, то можна проголосувати за когось із опозиціонерів, – то тепер для них вся опозиція однакова, і фактично не залишається вибору, як ще раз вибрати ПР, яка хоча б не змусить їх говорити по-українськи”.
