Жителі села Парипси Попільнянського району повстали проти орендаря місцевого водоймища
Найпомітнішим елементом українського ландшафту останнім часом стає паркан. За допомогою цієї споруди в українців забирають батьківщину. Річки, поля і ліси обростають парканами, і те, що українці вважали своїм, виявляється чиїмось, незважаючи на статус державної власності. Села стають резерваціями, оточеними з усіх боків парканами з табличками, а сміливці, знехтувавши ними і проникаючи в свій-чужий ліс (ставок, степ та ін.), ризикують стати об\’єктом полювання, як це сталося з селянином, що опинився в лісі, який вважав своєю власністю колишній нардеп Лозинський. Селянин був по-звірячому вбитий. Вбивця – за гратами, але парканів менше не стає.
Нещодавно ми писали про паркан, що відгородив жителів Андрушівського району від лісу. Тоді на прохання жителів району в ситуацію втрутився народний депутат Володимир Каплієнко. Він пообіцяв зробити все можливе, щоб змусити орендаря паркан цей прибрати. В даний час прокуратура перевіряє законність цієї споруди.
Як правило, любителі парканів з\’являються ніби з нізвідки. Просто одного разу люди дізнаються, що ловити карасів в сільському ставку вже не можна і збирати гриби в місцевому лісі – теж. У всього цього з\’явилися орендарі. А влада не вважає за необхідне порадитися з народом.
Орендар ставка, крім коропів, розводив ще й коноплю
8 серпня в селі Парипси Попільнянського району було гамірно: селяни зібралися в центрі села і вимагали прибрати орендаря місцевого ставка, а точніше, великого і красивого озера, жителя Фастова Олега Візничака. Дістав! Уявив себе царьком, озеро – своєю вотчиною, а місцевих жителів – нетямущими аборигенами, та й творив свавілля. Напруга зростала. Спусковим гачком став день відкриття мисливського сезону.
Був великий скандал зі стріляниною. Приїжджала міліція. В результаті з\’ясувалося, що орендар, крім коропів, розводив на обгородженій території ще й коноплю. Орендаря затримали. Посіви конопель знищили. Але повернути селянам озеро буде дуже непросто, оскільки районна влада віддала його Візничаку … за рішенням суду.
Чому «найгуманніший у світі» український суд вирішив, що у жителя Фастова є всі права на водний об\’єкт, що є власністю держави, зрозуміти складно, але це факт. Фактом є і те, що з деяких пір суди в громадській думці перестали бути тією гілкою влади, де можна знайти правду – суди і судді опинилися по інший бік паркану.
«Нам під ноги кинули шумову гранату»
Ось, що розповів член місцевої організації товариства мисливців і рибалок, житель Парипсів Юрій Гошук:
– П\’ять років тому районна держадміністрація вивела це водоймище з меж села, хоча воно знаходиться в межах населеного пункту, і здала в оренду одному жителю Фастова. Хоча жителі села були проти цього, їхньою думкою ніхто не поцікавився. Орендар своєю поведінкою дуже сильно скомпрометував себе: бешкети, п\’янки, наркоманія … Крім того, він незаконно обгородив парканом прибережну територію навколо ставка. Були випадки нападів на місцевих жителів із застосуванням травматичної зброї. Зокрема, у місцевому кафе «Хуторок», розташованому неподалік, поранили в шию місцевого жителя. І, нарешті, останні події: в суботу 4 липня, в день відкриття мисливського сезону, мисливці випливли на човнах на водоймище для полювання на пернату дичину, маючи на руках путівки і відстрільну картку. Орендар почав погрожувати мисливцям. На своєму моторному човні в супроводі чотирьох чоловік, озброєний автоматом Калашникова, він ганяв по водоймі і стріляв. Намагався перевернути наші човни. Мисливці викликали міліцію. Наряд міліції прибув, перевірили документи у всіх мисливців, потім перевірили документи в орендаря. Незважаючи на наші скарги на хуліганські дії Візничака і його команди, ніяких дій працівники міліції не вжили. Порадили розібратися «по-хорошому» і поїхали. Потім ми запросили приїхати голову районної організації товариства мисливців і рибалок Павла Мерзлого. Він приїхав разом зі співробітником міліції. Ми пішли до орендарів на переговори. Проте переговори були неможливі, оскільки вони були якісь незрозумілі. Хочу зауважити, не п\’яні, а в стані, схожому на наркотичне сп\’яніння. У сторожці я побачив вогнепальну зброю, а навколо неї – посіви конопель. Після добрячої порції нецензурної лайки і погроз нам кинули під ноги шумову гранату. На цьому «переговори» і завершилися. А в неділю о пів на шосту ранку орендар і його гості в знову-таки в неосудному стані влаштували стрілянину в кафе. На щастя, обійшлося без жертв.
Візничак отримав озеро … за рішенням суду. А райадміністрація покірно віддала йому держвласність
– В понеділок 6 серпня ми звернулися в міліцію з письмовою заявою, продовжує наш співрозмовник. – У село була направлена група співробітників РВ УМВС на двох автомобілях. Орендарів нікого не було. Півдня міліціонери знищували посіви коноплі. А в середу відбувся стихійний схід села. Було дуже шумно. У мене досі голова болить. Вимога у людей одна – розірвати договір оренди з Візничаком. Він і його команда небезпечні і непередбачувані. Проте договір оренди складений так хитро, що не так просто його і розірвати. Справа в тому, що ставок Візничак отримав за рішенням суду. Я думаю, ці ходи були узгоджені з райадміністрацією. Однак тепер розірвати договір, освячений судовим вердиктом, буде складно. Але приїжджав народний депутат Володимир Каплієнко і обіцяв допомогти позбавитися від орендаря, котрий вважає себе царьком.
Сільський голова Парипсів Таміла Вацьківська висловилася більш обережно:
– В суботу мисливці вийшли полювати на наш ставок. Однак приїхав орендар Олег Візничак, побачив людей, які з рушницями ловлять рибу, і став їх виганяти. Вистрілив. Потім стали домовлятися, але спільної мови не знайшли. Мисливці викликали міліцію. Міліція знайшла біля будиночка орендаря коноплю. У зв\’язку з подією був зібраний схід села, на якому було прийнято рішення клопотати про розрив договору між орендарем та районною адміністрацією.
В минулому році голову місцевого товариства мисливців і рибалок просили попереджати орендаря про вихід мисливців на ставок. Справа в тому, що в рішенні про виділення мисливських угідь є пункт, відповідно до якого рекомендується представникам товариства мисливців і рибалок погоджувати з власниками та користувачами земельних ділянок свої дії. Проте цього року орендаря ставка про вихід на полювання не попередили. Забудькуватість це або провокація, не знаю …
Володимир Каплієнко: «Я готовий допомогти кожному з фігурантів цієї історії знайти своє місце: кому звільнитися, кому відповісти перед законом, а громаді – піднятися в кінці кінців з колін»
Зараз Парипси затихли в очікуванні. А чого, власне, чекають його жителі і на що можуть сподіватися. Ось що повідомив нам народний депутат Володимир Каплієнко:
– В Парипси я приїжджав кілька разів. У перший свій приїзд зустрівся з активними представниками сільської громади. Вони підняли питання про річку Кам\’янку, передану в оренду жителям Фастова, яких в селі бачити не хочуть. Причин такого ставлення до орендарів чимало: загрози з їхнього боку, стрілянина, погроми в місцевому магазині, фізичні знущання над селянами. Друга зустріч була ініційована самими селянами. Зустріч ця відбулася на сільському сході, в якому брало участь понад 250 мешканців Парипсів. Громада села повстала проти орендарів. Селяни не тільки вимагають розірвати договори оренди з ними, але і мають намір провести акцію громадської непокори в тому випадку, якщо з боку влади не буде вжито заходів для повернення водойми в користування громади. При цьому сільський голова, не поділяючи позиції громади, прикривається грошима, які нібито отримує село за оренду, а представники Попільнянської райдержадміністрації, як щит, виставили тезу: так ми і самі не хотіли, але є ж рішення суду, тому й віддали … Зараз питанням законності цієї справи в частині прокручених махінацій і фізичних розправ займається прокуратура. Але, запевняю: не було б мого втручання, все залишалося би без уваги і до цього дня.
Я, як діючий народний депутат, зроблю все від мене залежне, щоб річка Кам\’янка була повернута у державну власність, а вода – в користування територіальної громади. Ніхто не має права забороняти громадянам Україні на подібних водоймах купатися, займатися спортивним і любительським рибальством, напувати худобу. Однак, на мій погляд, проблема набагато глибша, і тому я хочу отримати відповіді на ряд питань. Ось вони:
Як могло статися, що річка Кам\’янка, маючи насипну греблю, була переведена в статус ставка? Думаю, що це підстава для кримінальної відповідальності посадових осіб. До речі, подібна проблема властива сотням інших водойм в Житомирській області.
Як так сталося, що рішення про відчуження водного об\’єкта приймала обласна рада без урахування позиції громади?
Чому Попільнянською райдержадміністрацією водний об\’єкт був переданий в «постійне користування» за рішенням суду, яке не було оскаржене в апеляційному порядку? На мій погляд, це має ознаки змови або ж безвідповідального ставлення до своїх функціональних обов\’язків, що є предметом для особливого розслідування органами прокуратури.
Нарешті, чому неодноразові заяви мешканців села Парипси про факти фізичного тиску на них та членів їх сімей залишилися без реагування з боку міліції та прокуратури? Скажу більше: я особисто через депутатський запит запросив начальника районного управління МВС Володимира Бойка на збори, які відбулися в Парипсах 8 серпня. Він не з\’явився, а представник міліції всі збори просидів в кафе, не намагаючись дати відповіді на запитання громадян. Ось я і питаю: чи місце таким «захисникам» правопорядку в органах внутрішніх справ?
І останнє: як же так вийшло, що озброєна людина, хам-орендар не викликає у представників влади і сільського голови ні найменшого занепокоєння? Може, дуже далекі вони від народу? Або є інша, більш зрозуміла причина? Що ж, тоді я готовий допомогти кожному з фігурантів цієї історії знайти своє місце: кому звільнитися, кому відповісти перед законом, а громаді – піднятися в кінці кінців з колін і, голосно заявивши про свої потоптані права, повернути собі право на гідне життя.
Будемо сподіватися, що жителям Парипсів повернуть їх озеро. Але скільки ж іще парканів зведено і зводиться в нашій країні! Причому, зводяться вони на тій частині держави, яка є державною власністю. А напруга зростає, і врешті-решт буде вибух. Якщо зараз, в терміновому порядку з парканами не розібратися.
