Схоже, закінчився ефект “свіжого тренера”, що дозволив полтавській “Ворсклі” покращити свої справи, що стали зовсім невтішними за Вадима Євтушенка. Сергія Свистуна, котрий встиг обіграти “Динамо”, зіграти внічию з міцною “Зорею” та відібрати очки у “Дніпра”, опустили на землю, жорстко і безцеремонно.
Можливо, і на краще, що це сталося у матчі з “Металістом”, буде час проаналізувати помилки перед матчами з прямими конкурентами з середини таблиці. Конкурентами за що? Принаймні за місце поза зоною вильоту, від якої полтавці ще не надто віддалилися. А там буде видно.
Не можна сказати, що перебіг подій у першому таймі не віщував такого вже розгромного рахунку. Власне, перевага господарів була більш, ніж відчутною. “Металіст” у своєму стилі комбінував, створював чимало моментів, особливо на старті гри, однак Долганський та захист де числом, а де й вмінням відбивалися.
Був шанс Вілліана (головою пробив у поперечину), Матвєєв з лінії воріт виніс м’яч після удару Соси, Хав’єр добивав після пострілу Вілліана, але влучив у кіпера. Найкращий момент мав Крістальдо, який на швидкості обіграв воротаря, але забіг під дуже гострий кут далеко від воріт. В підсумку, м’яч прокотився по лінії, але голу не сталося.
“Ворскла” протипоставила всьому цьому розрахунок на індивідуальні дії Безуса, котрий не втомлювався здійснювати ривки, більшою частиною холості. Але наприкінці тайму свій шанс Роман все ж мав, проте не дотягнувся до м’яча після передачі Будника. Невдовзі потому можливість втратив Громов, котрий влучив у бічну сітку воріт і здалося, що у другій половині гри побачимо більш рівний футбол.
Майже 20 хвилин так і було. Гуйє та Безус мали шанси внаслідок стандартів, але сенегалець не влучив після кутового, а з ударом Романа впорався Дишленковіч. І тут – зі стандарту, що характерно – забив “Металіст”. Хав’єр виконав удар з достатньо далекої відстані,але настільки майстерно, що однозначно звинуватити Долганського не можна.
Можливо, трохи розслабив ветерана “зелених” епізод з вилученням Барвінка, що трапився чотирма хвилинами раніше, закралася думка, що тут вже може бути чергова втрата очок фаворитом. Але “Металіст” не скидав обертів, захисника Маркевич випустив вже ведучи у рахунку, а тому якби Громов зрівняв рахунок (знову після стандарту) одразу після м’яча Хав’єра це було б несправедливістю.
На 75-й хвилині “відзначився” Маркоскі, котрий зрівняв склади, отримавши другу жовту на рівному місці. На полі з’явилося занадто багато простору для такого футболіста як Тайсон. Бразилець, котрий у ролі “джокера” виглядає дуже переконливо, бо, певно, хоче повернутися у старт, забив сам (класно втік від захисників та пробив Долганського) та віддав гольову на Марлоса, котрий красиво перекинув того ж кіпера.
Між цими взяттями воріт втиснувся другий м’яч Хав’єра, котрому знову вдався постріл з солідної відстані. Усі голи забиті завдяки індивідуальній майстерності “зірок” харків’ян, що ніби підкреслює сирість гри “Ворскли” для екстремальних умов. Хоча туром раніше полтавці відіграли два голи проти “Дніпра”, але, по-перше, для останнього вже стало звичкою розслаблятися в таких обставинах, а, по друге, “Металіст” просто був ще й злий після поразки із “Волинню”.
Тепер “жовто-сині” матимуть час аби у доброму гуморі підготуватися до реваншу у Лізі Європи проти леверкузенського “Байєра”, який два роки тому просто знищив харків’ян. Цікаво, які враження вивезли спостерігачі німців, що перебували на трибунах “Металіста”. Адже коли “Металіст” сконцентрований, то проти нього важко грати і суперникам рівнем на голову вище за теперішню “Ворсклу”.
Тренеру останньої хочеться побажати вже позбутися ярлику “другий Павлов” та ставати “першим Свистуном”. Чи є для цього передумови та як в.о. полтавців вміє тримати удар побачимо за тиждень у принциповому протистоянні із “Іллічівцем” – командою, що перекупила вже колишнього вчителя Свистуна та його підопічних.