Згідно з Євангелієм, Ісус Христос народився в часи правлінні імператора Августа в юдейському місті Вифлеєм у сім\’ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії.
Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, зокрема Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Кіпрська, Болгарська, Румунська й Грецька церкви, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.
Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Рішення було прийняте 25 грудня на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році. Закон про загальне святкування свята Різдва Христового у Західному світі був у кодексах імператора Теодосія з 438 року і імператора Юстиніяна.
Історично достовірна дата народження Христа невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли, саме народився Христос. А це дає підставу окремим псевдохристиянським течіям (наприклад, Свідкам Єгови) відмовлятися від святкування Різдва.
Розрахунки, покладені в основу нашої ери, були зроблені в 525 році римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який спирався на дані Хронографічного збірника 354 року (Chronographus anni CCCLIIII). У цих збірках народження Ісуса віднесено до року консульства Гая Цезаря і Емілія Павла, тобто на 1 рік н. е. Запис у Хронографі 354 р. має наступний вигляд: Hos cons. dominus Iesus Christus natus est VIII Kal. Ian. d. Ven. luna XV («При цих консулах Бог Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п\’ятницю 15-й місяця»).
Пізніші дослідники побачили, що дата помилкова – Христос народився на 5 чи 6 років раніше, між 748 і 749 роком римського літочислення, як на те вказує рік смерті Ірода І Великого († 4 до н. е. – тобто 748 Ab Urbe condita), та астрономічні підрахунки, які врахували також згадку про затемнення місяця, про яку говорять тодішні історики. На час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого вказує нам і першоджерело – Євангелія від Матвія – Мт. 2:16.
Слід звернути увагу, що церква традиційно звертає увагу, на умовність дати Різдва, але разом з тим відзначає її важливість у розробці плану богослужінь протягом року і розрахунку пасхалії.
