Президент Віктор Янукович відвідав у четвер ІІІ Всеукраїнську виставку-звіт дитячої творчості “Країна юних майстрів”.
Виставка відбувалася в Київському палаці дітей та юнацтва.
Там діти провели йому екскурсію, президент зміг трохи пограти в машинки, подивитись на дитячі картини, скульптури, вишивку.
З Януковичем до дітей завітала чимала армія охоронців.
Президент Віктор Янукович оглянув дитячу виставку “Країна юних майстрів” мовчки.
– Без документов никому входить нельзя, – каже охоронець у Київському палаці дітей та молоді. Стоїть поруч із металевою рамкою на чорному вході до будівлі.
Перед ним – хлопчик 12 років на вигляд. Обличчя бліде.
– Я забыл свидетельство, – каже він тихо. – Но у меня дипломы есть. Хотите, покажу.
Хлопчик прожогом відкриває помаранчевий портфель, руки тремтять. Охоронець заперечливо махає головою. Дитину не пускають усередину.
На площі перед Київським палацом молоді стоять 30 міліціонерів у цивільному та ще десять у формі. Парадний вхід закритий.
Працівниця, 30 річна Марія Толокова переступає з ноги на ногу. Вдивляється у вхід.
– Маю дати відмашку, коли починати, – пояснює. – Нервую. Так хочеться президента побачити. У нас у палаці десь тисяча працівників. Сьогодні всі, канєшно, работають.
У холі на першому поверсі розставлено круглі столики. На них вишивки, картинки, скульптури з глини. Півколом сидять десятеро бандуристів. Півсотні діток у костюмах кроликів, буратіно та білих ведмедів проводять репетицію. З динаміків лунає танцювальна гучна музика. Перед парадним входом – рамка. Біля неї четверо охоронців.
Діти на питання журналістів відповідають неохоче.
– Нам заборонили говорити із будь-ким, – каже 8-класниця Тетяна. Ліпить із глини кошеня. – Це адміністрація палацу дала таку вказівку. Тільки у присутності дорослих.
Дівчинка сором\’язливо усміхається і опускає очі.
– Готувалися давно, вже місяці два, – розповідає інша. – Хочемо, щоб президент хоч одним оком подивився. Сидимо тут ще з 8 години.
Дівчинка у костюмі зайченятка стоїть у кутку і бавиться своїми вухами.
– Папа как услышал, что перед президентом будем выступать, как разорался, – розповідає вона. – Кажеться, негодяй сказал. А мама, тихо, говорит. Может хоть ребенок в люди пойдет.
8-річна Оксана Івахів приїхала зі Львова. Привезла скляні вироби. Дівчинка бліда. Під очима синяки.
– Цілу ніч в поїзді не спала, – позіхає. – Мама і тато не хотіли, щоб я їхала. Позор перед тим ізвєргом шось показувати, казали. Але то ж з гуртком поїздка, то я вмовила.
О 10:57 до палацу під\’їжджає мерседес “С” класу та два позашляховики. Янукович заходить у супроводі голови КМДА Олександра Попова, міністра освіти, науки, молоді і спорту Дмитра Табачника та ще десяти чиновників. Позаду і попереду нього по десятку охоронців. Журналістам дозволили стояти на відстані 20 метрів від президента.
Дітки танцюють. Янукович усміхається і чухає носа. Троє малюків розповідають віршик. Тоді Янукович із дівчинкою у вишиванці оглядає виставку.
– Що ви скажете про цю ведмежу сім\’ю?, – запитує дівчинка театральним голосом і вказує на п\’ять півметрових іграшок білих ведмедів. Янукович мовчить і киває. Дівчинка знизує плечима і продовжує. – Їх зшили самі діти.
Дівчинка водить Януковича повз усі експонати на першому поверсі. Той не говорить жодного слова. На усі запитання усміхається і дякує.
На другом поверсі президентові показують іграшкові машинки та трасу зроблені дітьми. Зупиняється і дивиться, не відриваючи погляду. Тоді бере у хлопчика пульт та керує червоною маленькою машинкою. Хтось із журналістів зачіпає стенд. Гуркіт. Янукович здригається і повертає голову, його зіниці розширені. Охоронці кивають йому. Заспокоєний президент іде далі.
Виставку обходить за годину. Внизу діти чекають на його промову. Для президента поставили трибуну посередині.
– Я з приємністю відвідую виставку третій рік поспіль, – говорить він. – Щоразу залишаю цю виставку з враженням того, що мої старі знайомі не тільки підросли, а й стали більш винахідливими, творче підготовленими. Але хочу вам ще більше покращити настрій – у цьому році ми обов\’язково підготуємо спеціальну програму розвитку юнацької творчості.
Дівчинка у жовтому костюмчику колупається в носі і відвертається.
– Долго ище? – питає керівничку. Та цитькає.
Президент говорить 3 хвилини. Тоді їде. Табачник залишається на концерт.
Прибиральниця 54-річна Наталія Іларіонівна підмітає підлогу.
– Вчора зовсім друга виставка була, – говорить. – Деякі педагоги цілу ніч не спали – збирали ту виставку і ставили цю. Ви ж представте, як тут усього багацько. А сьогодні, чула, цю збирати будуть. Тілько для нього її робили.
