Її ненавиділи, поважали, називали «найбільшим ублюдком» і грозою студентів
Вираз «Іron lady» вперше з´явився в англійській газеті «The Sunday Times» від 25 січня 1979 року. Щоправда, це була лише калька із статті радянського військового журналіста капітана Юрія Гаврилова. Той у газеті Міністерства оборони «Червона зірка» назвав Маргарет Тетчер «Залізною леді». Варто відзначити, що це сталося ще до призначення Тетчер на пост прем´єр-міністра Великої Британії. Наш капітан як у воду дивився.
Гроза студентів
Ставши главою уряду, Маргарет Тетчер почала робити деякі дії, що цілком відповідали її прізвиську. Це стосувалося як внутрішньої, так і зовнішньої політики. За перших два роки керівництва країною вона здійснила цілу низку непопулярних дій, спрямованих на розв’язання економічних проблем, що обрушилися на Велику Британію в середині –наприкінці 70-х років. Прямі податки на дохід були знижені, а непрямі, навпаки, злетіли вгору. Для боротьби з бюджетним дефіцитом були урізані дотації державним підприємствам, скорочена допомога депресивним регіонам, знижені витрати на соціальну сферу.
Про те, як реагували на ці дії жителі країни, можна зробити висновок з такого цікавого факту. Тетчер стала першим післявоєнним прем´єр-міністром Великої Британії, котрий закінчив Оксфордський університет, але при цьому не отримав статусу почесного доктора університету. Перешкодили цьому не лише студенти, яких позбавили багатьох пільг, але і керівна рада, що залишилася без фінансування.
Але, незважаючи на постійний тиск противників і навіть соратників – частина членів Консервативної партії не розділяла політики Тетчер, – «Залізна леді» стояла на своєму. На одній із партійних конференцій консерваторів Тетчер підтвердила своє реноме, заявивши: «Повертайте, якщо хочете. Леді не повертає!»
«Кілер» профспілок
Так, як боролася з профспілками Тетчер, не боровся, напевно, ніхто. На тлі державних шахт, що закривалися, люди виходили на вулиці. Але… безрезультатно. Тетчер просто обрізала профспілкам повноваження. І коли в 1981 році в Брікстоні сталися серйозні безлади, уряд не подав вигляду і зі свого шляху не звернув. Як показала подальша історія, це було правильно. Якщо в 1979 році, коли Тетчер була призначена главоюм уряду, було 4583 страйки, то вже в 1984 році в країні пройшов 1221 страйк. А в рік відставки «Залізної леді» в 1990 році їх було вже 630.
Тим часом Тетчер активно боролася з безробіттям. І достатньо ефективно, хоч і дуже жорстко. Були переглянуті системи допомоги безробітним: урізана соціальна допомога, знято регулювання квартирної плати державою, стимулювалися неповний робочий день, раніший вихід на пенсію, професійна перепідготовка на більш затребувані спеціальності, переїзд у менш благополучні регіони країни. В той самий час держава займалася розвитком дрібного бізнесу. Все це дало результат, за який Тетчер досі називають головним реформатором Великої Британії.
Завойовниця Аргентини
У 1982 році стався військовий конфлікт між Великою Британією і Аргентиною за Фолклендські острови. Латиноамериканці висадили десант і захопили британський гарнізон. Але вже через місяць відбулась операція у відповідь. Буквально кількох днів вистачило британським збройним силам, щоб очистити острови.
Варто враховувати, що світовий вплив Великої Британії після Другої світової війни поступово знижувався, і експерти песимістично ставилися до її військового потенціалу. Тому перемога у Фолклендській війні була сприйнята із захопленням, а позиції Тетчер зміцнилися. Цікаво, що сторони конфлікту одна одній офіційно війни не оголошували. В результаті бойових дій з обох боків загинуло більше ніж 900 осіб.
Найбільший ублюдок
Не обійшов уряд Тетчер і традиційне «ірландське питання». І знову Тетчер показала, що вона «залізна» пані. Все почалося з того, що в 1981 році представники Тимчасової Ірландської республіканської армії («уламок» ІРА) й Ірландської національної визвольної армії, які відбували тюремне ув´язнення в північноірландській в´язниці Мейз, влаштували голодовку, вимагаючи повернути їм статус політичних ув’язнених, якого вони були позбавлені попереднім лейбористським урядом. Проте Тетчер відмовилася йти на поступки навіть після смерті десяти ув’язнених. Голодовка привела до нового витка насильства в Північній Ірландії. У 1982 році політик з ірландської партії «Шинн Фейн» Денні Моррісон назвав Тетчер «найбільшим ублюдком, якого ми коли-небудь знали».
У 1984 році ІРА здійснила замах на Тетчер, висадивши бомбу в готелі в Брайтоні під час конференції консерваторів. У результаті теракту було убито п´ятеро людей, зокрема дружина одного з членів Кабінету міністрів. «Залізна» Тетчер не постраждала і наступного дня навіть відкрила партійну конференцію.
