Після гучної заяви подружжя Путіних ми пригадали, хто ще з державних керівників розлучався на посту
«Уявляєте, як усі російські дружини тепер здригатимуться, коли чоловік запропонує: «Дорога, а чи не сходити нам разом на балет?»
«Після розлучення Людмила Путіна відсудила у колишнього чоловіка половину Росії».
«Путін навіть дружині набрид…»
Анекдотів про «несподіване» розлучення президента Росії Володимира Путіна з дружиною Людмилою вже через дві години після виходу сюжету про історичний похід першого подружжя РФ на балет «Есмеральда» в інтернеті було хоч відбавляй. Такого повороту від Володимира Володимировича, який із дружиною бачився раз на чотири роки під час спільного голосування на виборах (це теж жарт, але частка правди в ньому зашкалює), вже якось ніхто не чекав.
Чутки про те, що офіційну першу леді глава Російської держави мало не заслав у монастир, а сам давно живе з гімнасткою, депутатом Держдуми і просто красунею Аліною Кабаєвою, ходять уже давно. Більше того, за даними з різних «обізнаних джерел», у 60-річного Путіна і 30-річної Кабаєвої вже навіть є чи то одне, чи то двоє дітей. Проте номінально ВВП залишався вірним сім´янином і перебував в укладеному ще 28 липня 1983 року шлюбі з колишньою стюардесою Людмилою.
Чинні глави держав взагалі розлучаються дуже рідко. Не прийнято якось. Президенти можуть зраджувати першим леді наліво і направо, як Джон Кеннеді, або «з фатальної помилки», як Білл Клінтон. Можуть роками не бачити своїх дружин, як глава Білорусі Олександр Лукашенко, чия дружина Галина живе в глухому селі і, на відміну від забутих своїми правлячими чоловіками перших леді деяких інших держав, навіть на балет або в оперу ніколи не ходить. Зважитися на розірвання шлюбу під час перебування на головному державному посту здатні одиниці…
Але все-таки трапляється і таке. Ми пригадали п´ять найгучніших розлучень чинних на той час президентів і прем´єр-міністрів за останні десятиліття.
Ніколя Саркозі
Президент Франції (2007-2012)
Хоча французьке суспільство ставиться до подружніх адюльтерів, у тому числі і в середовищі відомих політиків, значно доброзичливіше, ніж, наприклад, «зациклені» на сімейних цінностях виборці США, до недавнього часу діючі президенти Франції розлучатися не ризикували. Першим відчайдушно закоханим главою П´ятої республіки, який зважився на такий крок, став у 2007 році Ніколя Саркозі.
Зустрівши Карлу Бруні, надзвичайно схожу на його дружину Сесілію (теж, до речі, колишню модель), тільки на десять років молодшу, Ніколя, що легко захоплюється, закохався. І розлучився з Сесілією, яку колись так само захоплено відбив у першого чоловіка після того, як сам же їх як мер розписав, щоб уже через кілька місяців одружитися на Бруні.
Сильвіо Берлусконі
Прем´єр-міністр Італії (1994-1995, 2001-2006, 2008-2011)
Футбольний і медіа-магнат, мільярдер і політик Сильвіо Берлусконі цнотливою вдачею ніколи не відрізнявся. Яких тільки дрібних і не дуже грішків йому не приписують, аж до зв´язків із неповнолітніми моделями. Але дружина, актриса Вероніка Ларіо, пригоди чоловіка стійко терпіла впродовж 30 років.
Але під час третього прем´єрствування Берлусконі не витримала і подала на розлучення. Шлюборозлучний процес продовжувався три роки і закінчився «повною перемогою» Вероніки, котра відсудила у колишнього чоловіка цілий статок. За рішенням суду, кожен місяць Берлусконі виплачує колишній дружині по 3 мільйони євро. А 76-річний ловелас, між іншим, знову збирається одружуватися — на манекенниці Франчесці Паскале, яка молодша за нього майже на 50 років.
Уго Чавес
Президент Венесуели (1999-2013)
Харизматичному Уго Чавесу приписували безліч романів, але одружений він був лише двічі. З першою дружиною, з якою прожив у шлюбі 18 років, політик розлучився ще в 1992-му, після невдалого державного перевороту.
Друга дружина, радіожурналістка Марісабель Родрігес, спершу активно допомагала чоловікові стати президентом, а після досягнення цієї мети разом із ним розробляла проект нової конституції. Але через кілька років стосунки розладналися, і після гучного шлюборозлучного процесу з безліччю взаємних звинувачень у 2004 році колишнє подружжя залишилося ворогами, у тому числі й політичними — Марісабель стала одним із найжорсткіших критиків реформ, що проводлися Чавесом. А Уго з того часу більше не одружився, надаючи перевагу «вільним» стосункам з численними прихильницями.
Нельсон Мандела
Президент ПАР (1994-1999)
Перший чорношкірий президент Південно-Африканської Республіки, лауреат Нобелівської премії миру Нельсон Мандела був і залишається моральним авторитетом не лише у себе на батьківщині, але і у всьому світі. Чого не скажеш про його колишню дружину Вінні.
На той час, коли Нельсона упекли за ґрати, вони з Вінні були одружені п´ять років. Наступні 27 років подружжя бачилося тільки через товстий пластик у кімнаті для зустрічей з ув’язненими. Та і то дуже рідко — на час ув’язнення чоловіка Вінні зайняла його місце в боротьбі проти апартеїду і сама потрапила спершу до в´язниці, а потім фактично під домашній арешт.
Навряд чи можна чекати від кого-небудь подружньої вірності впродовж майже трьох десятиліть. Проте полум´яні листи дружини до молодого адвоката, еротичний зміст яких згодом став відомий усій країні,Манделу, що з тріумфом вийшов на свободу, шокували. На той час, коли Нельсон отримав блискучу перемогу на президентських виборах, вони з Вінні вже не жили разом. Але розлучення відбулося тільки в 1995-му, майже через шість років після його виходу з в´язниці.
Незабаром 80-річний Мандела одружився на вдові президента Мозамбіку Машел Грасе, що стала єдиною жінкою в світі, яка була першою леді двох країн.
А Вінні після розлучення «покотилася по похилій» – в її активі кримінальні справи про шахрайство, крадіжку і навіть підозра у вбивстві.
Альберто Фухіморі
Президент Перу (1990-2000)
Звинувачення в корупції, яке висунула Сусана Хігучі своєму авторитарному чоловікові, президентові Перу Альберто Фухіморі, прозвучало, як грім серед ясного неба. Не тому, що в корумпованість диктатора ніхто не вірив. Фухіморі встановив у країні такий жорсткий режим, що проти нього і пікнути боялися… всі, окрім першої леді.
Розлучення було скандальним і значно похитнуло політичну упевненість правителя, але владу Фухіморі утримав. Сусана заснувала опозиційну партію і далі боролася проти політики екс-чоловіка, а в 2000 році Альберто довелося фактично втікати з країни, готової скинути його революційним шляхом.
У 2007 році Фухіморі був засуджений до шести років в´язниці за зловживання владою, а в 2009-му — ще до 25 років ув’язнення за організацію «ескадронів смерті» під час свого президентства.