Хотілося б розпочати із Майдану. Із того як люди, котрі місяцями, ковтаючи дим від палаючих шин, та готуючись до чергової атаки «беркутів», сподівалися і мріяли про зміни на краще. Про нову владу, яка у всіх важливих справах обов’язково буде радитись із народом. Про чиновників та депутатів, які обов’язково дослухатимуться до людей, приймаючи малі й великі рішення. І ось маємо.
У Житомирі у кабінетах міської ради ще 11 квітня 2014 року народилося нове рішення, яке повинно бути прийняте сесією Житомирської міськради до 15 липня 2014 року. Рішення стосується нової нормативно-грошової оцінки земель міста Житомира, яку міська влада планує запровадити із 1 січня 2015 року. Якщо за два місяці (із квітня дотепер) про проект нового рішення ніхто особливо не згадував, а місцеві ЗМІ про це нічого не писали, не говорили і не показували, то це не означає, що житомирянам на сесії 18 червня 2014 року не готується чергова «кака» від влади.
Якщо вище згадане рішення депутати міськради затвердять, то із початку 2015 року базова вартість одного квадратного метра землі у Житомирі зросте до 249 грн.38 копійок. Що це означає? Що ставки орендної плати за землю у Житомирі для підприємців усіх видів та масштабів зростуть щонайменше вдвоє.
Ми не зупиняємося на тому, наскільки нова нормативно-грошова оцінка земель Житомира вдарить по кишені громадян, які встигли приватизувати земельні ділянки, адже зміни торкнуться не лише плати за оренду, але й позначаться на величині земельного податку. Проте найважливіше сьогодні те, яким чином вийдуть із ситуації ті підприємці та підприємства, які використовують міську землю на умовах оренди. Багато розуму і великих математичних здібностей не треба для того, щоб порахувати: збільшення розмірів орендної плати за землю вдвічі приведе до стагнації і деградації підприємництва у Житомирі.
Це неодмінно вдарить по житомирянах, адже першим наслідком підвищення «базової вартості» квадратного метра міської землі будуть скорочені та знищені робочі місця. Причина проста та жорстоко банальна – підприємці «не потягнуть» нових розмірів орендної платні, а тому змушені будуть закриватися, або ж тікати туди, де грошова оцінка прийнятніша та розумніша.
Але чи вистачило розуму у тих мудрагелів, які вирішили змінити нормативно-грошову оцінку у Житомирі таким радикальним чином? Адже величина вартості не обов’язково повинна підніматися до вище зазначених 249 гривень і 38 копійок, а могла б спокійно зупинитись на позначці , наприклад, у 170 гривень за «квадрат» міської землі.
Могла б, якби, звичайно, міська влада взяла б та й запитала б у городян, у підприємців, які використовують землю і платять за її оренду. Адже давайте визнаємо чесно: сьогодні, коли кошти від податку за землю, від плати за оренду землі стають визначальними для поповнення міського бюджету, хіба можна стверджувати, що за землю у Житомирі платять всі і платять справно?
Хіба це секрет, що сотні гектарів міської землі, які знаходяться у «віданні» колишніх підприємств-гігантів, грошей за землю не платять і заборгували десятки мільйонів гривень. Хіба не ясно, що у Житомирі, поряд із нами, є сотні земельних ділянок, які «нікому не належать» і ніяк не використовуються. Звісно, за них ніхто і нікуди не платить. Тоді що ж виходить – деремо шкіру із того, хто ще живий? Житомирська влада, готуючись до сесії 18 червня 2014 року і пропонуючи до ухвали рішення про нову нормативно-грошову оцінку землі, мала б діяти по-людськи.
Тобто, запитати, проконсультуватися із громадянами, із підприємцями про те, наскільки доцільно взагалі підвищувати оту нормативно-грошову оцінку?
Насправді підприємці із подивом дізнаються, що чиновники у тиші кабінетів вже й до змін у зонуванні територій міста Житомира взялися. Ось до прикладу, вулиця Транспортна, що у мікрорайоні колишньої дзеркальної фабрики, сьогодні вже начебто відноситься до центральної частини міста. Як казав знаменитий Свирид Голохвастов, «не по хвисону, і не по хвормі, а по суті». Тобто, по суті нормативна грошова оцінка землі сягатиме тут розмірів та ставок, як для центральної частини Житомира, як на Михайлівській чи на Театральній.
Тепер про інше. Про позицію депутатів міської ради, які мали б давно забити тривогу із приводу ось такого нормативно-грошового земельного «подарунку», який житомирянам готують на 18 червня 2014 року. Про те, що такий «подарунок» у вигляді проекту рішення для сесії міськради вже готовий, не знають і більшість підприємців міста, не кажучи вже й про пересічних житомирян. Інакше під приміщення міськради у середу, 18 червня, прийшло б набагато більше люду, ніж тих, хто сьогодні приходить на Майдан до пам’ятника С.П.Корольову. Адже давайте не забувати, для чого ми виходили на Майдан, для чого боролись і гинули. Давайте нарешті згадаємо й про гідність, яка, виявляється, вимірюється і такою категорією, як нормативно-грошова оцінка землі. Поки що вимірюється спритно і ганебно.
