Що буде з Земельним банком?

17 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про ліквідацію Земельного банку України та повернення статутного капіталу, в сумі 120 мільйонів гривень до державного бюджету. Рішення було прийнято в першому читанні за підтримки 264 депутатів з 226 необхідних.
Парадоксом цієї ситуації є те, що уряди майже кожної розвинутої країни на певному етапі розвитку приймав рішення про необхідність створення спеціалізованих установ для забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських виробників. І лише Верховній Раді України така структура виявилася непотрібною.
Державний земельний банк зі статутним капіталом 120 млн грн, сто відсотків якого належить державі був створений в 2012 році за ініціативою Сергія Арбузова, що певне і зіграло визначальну роль при його ліквідації. Хоча ідея створення такого банку була передбачена ще із прийняттям в 2002 р. Земельного кодексу України, але так за 10 років і не реалізована.
Основною метою створення банку була підтримка переважно малих і середніх сільгоспвиробників, в тому числі під заставу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Планувалося, що банк забезпечить аграріїв кредитами під 10% річних. При прийнятті рішення про ліквідацію найбільше закидалося, що можливість використання земель як застави призведе до переділу земельного фонду і зловживань в цій сфері, забуваючи, що більшість власників сільськогосподарських угідь на сьогодні не використовують їх самостійно, а передають в оренду, а потребу в кредитах мають в основному товаровиробники, які орендують земельні ділянки, а тому аж ніяк не можуть використовувати їх як заставу.
Тобто уряд одним махом поповнив бюджет на 120 мільйонів гривень, ліквідувавши «сумнівну» на їх погляд структуру, забувши (чи забивши) на сільгоспвиробників, для яких вона могла стати рятівною кредитною паличкою. Але забули вони не тільки про це, а й про те, що саме сільське господарство останніми роками витягує економіку України з прірви, формуючи левову частину українського експорту. Наші урядовці продовжують займатися улюбленою справою: мужньо пиляють гілку на якій сидять.