Плануючи тему майстерень з ремонту взуття (з\’ясування комерційної ситуації), я, відверто розраховував на зовсім інший результат, ніж отримав, коли поспілкувався з майстрами. Теоретично, зараз ці майстерні мали б бути завалені роботою: в людей немає грошей на нове взуття, до того ж воно подорожчало, тому більше має ремонтуватися старе. Та в першій же майстерні почав сумніватися у своїх оптимістичних прогнозах, тому що полиці під взуття були майже порожні. З\’ясувалося, що зараз майстри майже без роботи.
Розповідає майстер Володимир (ім\’я змінено):
«Зараз я практично без роботи, аналогічна ситуація і у моїх колег міста. Головна причина – у городян немає грошей і на ремонт старого взуття. Люди приходять тільки тоді, коли ситуація безвихідна: лопнула підошва, зламалася «блискавка», а на вулиці мокра погода. Якщо ж на вулиці більш-менш сухо, то якось перебиваються. Стримуючим фактором стало і те, що ремонт значно подорожчав. Але подорожчала не робота, а матеріали, які фактично всі імпортні. Так, якщо ще рік тому підошва коштувала 50 грн., то тепер – 150 грн. Інші матеріали також подорожчали в середньому на 50%, бо всі вони – імпорт, значить купуються за долари. Сама ж робота не подорожчала, нам нікуди піднімати ціну. Так, на заміні підошви особисто я заробляю зараз 40-50 грн., а щоб виконати таке замовлення треба витратити немало часу.
«Підкошує» нашу діяльність і дешеве взуття. Люди купують його, але не знають, що воно майже не ремонтується.
Свого часу ми точно знали, коли у нас сезон, а коли більш-менш вільно. Зараз такого немає. Може бути, що день-два є робота, а потім кілька днів немає замовлень. Особливо важко тепер тим, хто орендує приміщення. Точно знаю, що окремі майстерні вже закрилися, бо невигідно працювати. І це ще при тому, що зараз нас не перевіряють контролюючі органи, які, як правило, знаходять якісь недоліки роботи з витікаючими для нас наслідками щодо фінансів. Чи існує вихід? Такі суб\’єкти бізнесу, як дрібні майстерні, може врятувати тільки зменшення податку. Другого виходу не бачу».
