Не здивуюся, якщо для абсолютної більшості наших читачів Марк Паславський виявиться людиною, про яку вони вперше довідаються із даного інформаційного повідомлення. А між тим, його вчинок – зразок для наслідування.
Марк народився у 1959 року у Нью-Йорку в сім\’ї української емігрантки. У 1981 році закінчив West Point – найвідомішу військову академію збройних сил США. Як тільки стало можливим, ще за часів СРСР він приїхав в Україну. Працював інвестиційним консультантом у Києві, Харкові та менеджером з продажу за кордон металопродукції на заводі в Маріуполі. Учасник Оранжевої революції 2004 року. А перемогу Революції гідності минулого року виборював навіть під обстрілами на вулиці Інститутській у Києві.
Коли Росія розпочала гібридну військову окупацію нашої Батьківщини, Марк, як громадянин України, відразу записався добровольцем до батальйону оперативного призначення “Донбас” Національної гвардії України. Військовий офіцер 75-го полку спеціальних операцій армії США, хай і в минулому, не рахувався із власними коштами на обмундирування та озброєння своїх ратних колег. Що, звичайно, не афішував. Кожну воєнну операцію з бійцями, як це прийнято у США, аналізував до дрібничок, за що заслужив серед них неймовірну повагу.
Багато чого уже тоді як на фронті, так і поза ним в житті України у Марка викликало рішуче несприйняття. В одному із своїх інтерв\’ю він відверто заявив, що корінь усіх бід України бачить в Києві: “Багато хто, у тому числі й політики, вважають, що усе буде продовжуватися так, як останні двадцять років. Але кожен солдат, який воює зараз зі мною на Донбасі, вам відповість: так не буде!”
Під позивним “Франко” у званні рядового Марк був першим серед тих, хто звільняв Лисичанськ, Артемівськ, Іловайськ. В останньому населеному пункті 19 серпня 2014 року отримав три смертельні поранення.
Поховали Марка Паславського у Києві в урочищі Аскольдова могила. Лише на похоронах бійці батальйону “Донбас” із здивуванням довідалися, що їх колега “Франко” був мільйонером. “Мільйонер кажете? Хіба мільйонери воюють?” – витримавши паузу, перепитав боєць із позивним “Лев”, який два місяці прожив із Марком в артемівському гуртожитку.
Вітчизняна реальність справді разюче відрізняється від дійсності цивілізованих країн Заходу. Чи не тому доморощені багатії у нас на видноті: їх маєтки виділяються не лише архітектурними розмірами, розмаїттям форм та інтер\’єром, а й висотою, протяжністю недешевих парканів; їхні заклики-повчання до безкорисного служіння Батьківщині, українському народу, повідомлення про нічим не підтверджену власну багатомільйонну благодійну діяльність перманентно висвітлюють недешеві друковані та електронні ЗМІ; вони роз\’їжджають в найновіших розробках передового світового автопрому, одягаються у топових зарубіжних дизайнерів; під час виборчих кампаній, куди не кинеш оком, натрапиш на рекламні постери із їх зображенням… При цьому вони декларують скромні доходи. Та не квапляться захищати із зброєю в руках країну, в якій відбулися як успішні особи.
Серед таких і ще недавно однопартієць кума Володимира Путіна Віктора Медведчука по СДПУ(о), член дітища Віктора Януковича Партії регіонів Борислав Розенблат, який у 1992 році закінчив Камишинське вище військово-будівельне училище. У період російсько-української неоголошеної війни цей капітан запасу не лише не виявив бажання боротися із окупантом, а і не запропонував свій досвід військового інженера щодо зведення оборонних захисних редутів для українських військових. А великою мірою саме відсутність таких укріплень і спричинила численні людські втрати та відступ українських силовиків-патріотів з Дебальцевого.
Більше того, у цей непростий для України час, він вирішив за доцільніше витратити чималі кошти на другу спробу здобуття мандату народного депутата. Щоправда, цього разу як висуванець від політичної партії “Блок Петра Порошенка” у 62-му Житомирському одномандатному виборчому окрузі.
Справедливих дорікань викликає і декларація цього громадянина України (а, найпевніше, не тільки нашої країни). Відповідно до даного офіційного документа загальна сума доходу колишнього заступника голови правління, голови ради директорів, генерального директора ПрАТ “Фаворит компані” Борислава Розенблата у 2013 році склала 37 тисяч 306 гривень 22 копійки. І мова навіть не про те, що оприлюднений заробіток одного із співвласників приватної багатогалузевої компанії (здійснює усі види будівельних робіт, виробництво будматеріалів; займається усіма видами транспортних перевезень, послугами митного брокерства, страхуванням міжнародних і внутрішніх перевезень наземним транспортом; виробляє вершкове масло, згущене та сухе молоко) виявилася меншим від середньостатистичного показника по Україні (39 тисяч 268 гривень), у що важко повірити, тим більше за умови, що ще у 2008 році тижневик “Коментарі” назвав родину Розенблатів однією з найбагатших в області, оцінивши її статок у 55 мільйонів американських доларів. Швидше за все, ми маємо справу із приховуванням реальних прибутків, недоотриманням законних фіскальних платежів від підприємства. У тому числі до державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України. А це – не що інше, як підступний удар у спину молодій Українській Державі.
Далеко не з найкращого боку встиг проявити себе Борислав Розенблат і в законодавчому органі країни. З метою збалансування Державного бюджету, він не спромігся ні на що інше, як проголосувати вночі 29 грудня минулого року за скасування пільг для найменш соціально захищених громадян (у тому числі для постраждалих від Чорнобильської катастрофи). Внаслідок цього, тільки у Житомирській області 34 тисячі ліквідаторів та потерпілих від аварії на ЧАЕС наших земляків, які виявили бажання на пільгових умовах поправити стан свого здоров\’я, втратили це право. Серед них – 21тисяча дітей.
20 лютого поточного року під час зустрічі керівництва області з громадськими активістами цей народний депутат зізнався, що виступає проти придбання комунального магнітно-резонансного томографа, 26 мільйонів гривень на який ще минулорічної весни виділила обласна рада, щоб наші земляки могли отримувати безкоштовні високотехнологічні медичні послуги. Зважаючи на його відносини з місцевим владним керівництвом, тепер стає зрозумілим, чому Житомирщина і надалі залишається єдиною областю, в якій хворі щорічно викладають за медичні обстеження на приватних старих і знятих з експлуатації за кордоном МРТ десятки мільйонів гривень у кишені спритних ділків. Якщо ж поглянути на нинішнє співвідношення української грошової одиниці до американської (чи європейської), скидається на те, що придбання сучасного нового комунального МРТ у нас зведено до нуля.
А уже 2 березня поточного року Борис Розенблат віддав свій голос:
– за збільшення на п\’ять років страхового стажу, який дозволяє вихід на пенсію за вислугу років у шкідливих умовах праці;
– за поетапне підвищення пенсійного віку жінок ще на п\’ять років (замість відміни пенсійної реформи Тігіпка-Азарова-Януковича);
– за обмеження до 85% та відміну (для певної категорії громадян) пенсій працюючим пенсіонерам тощо. При цьому він, як уже повідомлялося раніше, не посоромився брати з державної казни біля 14-ти тисяч гривень щомісячно (по 460 грн. на добу) у вигляді компенсації за приживання у Києві.
Розенблату не дають спокою гектари землі на Корбутівці?
А тим часом громадськість довідалася про ще одну не пристойну сторінку із життя бізнесмена Розенблата. Згідно з рішеннями Житомирської обласної ради від 08.09.2011 №269 та від 22.11.2012 №735 Комунальне підприємство “Агенція з питань регіонального розвитку” Житомирської обласної ради 28 лютого 2013 року відповідно до укладеного Договору передало в оренду ТОВ “Фаворит Девелопмент Компані” цілісний майновий комплекс КП “Обласний лікувально-оздоровчий реабілітаційний центр “Полісся” за адресою: м.Житомир, провулок оздоровчий,7. Того ж дня сторони підписали Акт приймання-передачі цього об\’єкта.
Та вже у вересні того ж року ТОВ “Фаворит Девелопмент Компані” вирішило достроково розірвати Договір оренди “у зв\’язку з неможливістю використання об\’єкта оренди за призначенням”. І це за умови, як наголошувалося вище, що про реальний стан цілісного майнового комплексу КП “Обласний лікувально-оздоровчий реабілітаційний центр “Полісся” орендарю було відомо, а в підписаному сторонами Акті він значився як “незадовільний”. Більше того, станом на серпень 2013 року орендар сплатив орендодавцю 220 тисяч 673 гривні 20 копійок.
Несподіванкою виявилася і реакція обласної влади, яку тоді уособлювали представники Партії регіонів на чолі з Сергієм Рижуком (голова Житомирської облдержадміністрації, член постійної депутатської комісії з питань бюджету і комунальної власності Житомирської облради) та Йосипом Запаловським (голова Житомирської облради). Житомирська обласна рада своїм рішенням від 19.11.2013 №1045 напрочуд легко погодилася на розірвання даного Договору та повернення цілісного майнового комплексу з оренди в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Однак, станом на даний час Договір оренди не розірвано, майно по Акту приймання передачі балансоутримувачу не повернуто через відмову орендаря від таких дій. У результаті цього воно навіть теоретично не може бути передана в користування іншому орендарю. А ще внаслідок невиконання підприємством Борислава Розенблата договірних зобов\’язань, з вересня по грудень 2013 року ТОВ “Фаворит Девелопмент Компані” заборгувало орендодавцю 270 тисяч 744 гривні 99 копійок.
Наразі ця справа розглядається судами по трьох справах і в Житомирі, і в Рівному (в апеляційній інстанції). Їх небезпідставно успішно виграє КП “Агенція з питань регіонального розвитку”. А тим часом посвідчені в тонкощі політичного та комерційного українського життя люди припускають, що компанія “Фаворит” і не планувала відновлювати функціонування “Обласного лікувально-оздоровчого реабілітаційного центру “Полісся”, а тільки зробила спробу заволодіти понад 4-ма га набережної землі на Корбутівці, яка перебуває в користуванні цього обласного комунального об\’єкта. Однак, такий задум виявився невдалим через небажання Житомирської міської ради змінити юридичний статус цих гектарів. Саме вони, немає сумнівів, і досі не дають спокою тепер уже народному депутату Бориславу Розенблату, а не задеклароване прагнення створити на базі даного об\’єкта реабілітаційний центр для воїнів АТО.
“Фаворит” Розенблатів не повернув банкам понад сотню мільйонів гривень?
Та найбільшою неприємною сенсацією для наших співвітчизників, найперше житомирян, виявилися озвучені під час телеефіру відомою житомирською правозахисницею Наталією Циганчук судові позови про багатомільйонні борги компанії “Фаворит” вітчизняним банкам. Так, як було сказано, згідно з матеріалами Генеральної прокуратури в Україні угрупування здійснювало діяльність, основною метою якого було заволодіння коштами в особливо великих розмірах і під прикриттям підприємницької діяльності обернення їх на власну користь. Це звинувачення, зауважила правозахисниця, стосується фірми Розенблатів “Фаворит”, яка взяла в кредит та досі не повернула 65 млн. грн. “Укрсоцбанку”, 50 млн. грн. “Промінвестбанку” та 15 млн. грн. “Форумбанку”.
Щоб безповоротно заволодіти названою сумою коштів, “Фаворит” у судах, як і у випадку з КП “Обласний лікувально-оздоровчий реабілітаційний центр “Полісся”, намагається визнати укладені кредитні угоди недійсними. При цьому його власників не хвилює питання неспроможності за таких обставин повернення згаданими банками пересічним громадянам вкладів, зароблених потом чи навіть втратою здоров\’я та життів їх рідних. Як і те, що така та подібна діяльність підриває економічну, а відтак і військову могутність держави Україна, сіє недовіру до її публічних установ. У тому числі до вітчизняних банків. А це зі свого боку сприяє відтоку з них депозитів, спонукає Нацбанк до підтримати їх “на плаву” через рефінансування…, що у сумі з іншими чинниками спричинює катастрофічне падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці – гривні, стрімке зубожіння переважної більшості наших співвітчизників.
