Православні та греко-католики сьогодні, 7 квітня, святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 основних свят церковного календаря.
Благовіщення наші предки вважали не тільки великим святом, але ще й початком нового хліборобського року. Адже в цей час Бог благословляє землю, пробуджуючи всі життєві сили природи. Правда, працювати, а тим більше на землі, 7 квітня суворо заборонялося, та й ніяких справ не можна було починати.
Дівчата на Благовіщення перший раз водили весняний хоровод — «кривий танець». Цей танець — символ вічності і, на думку багатьох етнографів, є найдавнішою веснянкою. Виконувати його належало так. Вийшовши на луг, подружки вибирали одну з дівчат — Лелю, прикрашали її зеленню, вплітали у волосся весняні квіти. Потім у землю вставляли три дерев’яних кілочка таким чином, щоб вони утворили трикутник. Дівчата бралися за руки, і Леля вела їх між кілочками. Вважалося, що в такому танці людина намагається пізнати сенс життя і таємницю смерті.
До речі, на Поліссі, співати веснянки до Благовіщення заборонялося, оскільки це могло перешкодити пробудженню рослин. «До Благовiщення як заспiвають, корiнь не оживе, — говорили на Житомирщині, — на голий лiс (поки на деревах не з’являться перші листочки. — Авт.) не спiвають». Втім, і спізнюватися з веснянками не радили, адже там, де звучать ці пісні, «град не поб’є посiвiв, дiвчата будуть швидше виходити замiж, вироста хороший льон».
Оскільки хлопців дівчата на «кривий танець» не запрошували, ті відправлялися в ліс… шукати пролiски. За старовинним повір’ям, парубок повинен зірвати квітку і заховати за пазухою, а коли на Великдень у храмі заспівають «Христос воскрес!» — дістати і покласти під образ: це принесе щастя.
