Забезпечення бійців навіть одного з найкращих підрозділів української армії, 95-ї бригади, без волонтерів неможливе. Так вважає боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади Євген із позивним «Ігла». В березні минулого року він добровільно мобілізувався та досі проходить службу, попри можливість звільнитися.
“Спочатку в нас взагалі нічого не було. В Добропіллі ми себе називали «махновцями» – у нас було лише по одному комплекту форми, потертої та брудної, тому що прати не було чим. Щоб пити, ми брали воду з калюж та самі її фільтрували якось – пропускали через вугілля, вату та марлю. Її було дуже мало, але можна було пити”, – розповів боєць.
За словами Євгена, держава не дає тепловізорів чи обмундирування в достатній кількості, щоб воювати.
“Ігла” наголошує: “Так, держава дає форму, але, відверто кажучи, я дуже не часто її одягаю. По-перше, вона парить, по-друге, вона горить. В мого товариша, коли ми заходили в Донецький термінал, влучив кумулятивний луч від РПГ. Він загорався чотири рази. Форма на ньому плавилася й спалахувала. Через це він загинув. Та навіть, коли біля «буржуйки» сидиш, то «гелетейка» нагрівається та пече у ноги, а потім розсипається через високу температуру, якщо її потерти. По-третє, вона дуже швидко «вбивається». Нещодавно отримав новий, нібито літній комплект, а він ще більш товстий, ніж зимовий”.
За словами бійця, доведеться знову просити волонтерів, щоб вони надсилали вже зимові камуфляжі. Зимові берці, які хлопці отримуютьвід держави – просто ніякі. Це звичайні берці, куди додали якесь штучне хутро. За півгодини на морозі воїни вже не відчувають ніг.
