Відродження села неможиве без створення нових робочих місць, запорукою чого має стати розвиток дрібного фермерства. У цьому переконаний кандат у депутати до Житомирської обласної ради по виборчому округу № 30 від «Батьтківщини» Ігор Емільович Сіранчук.
Ігор Сіранчук вже двічі обирався до обласної ради. Він має дві вищі освіти (економічну і технічну), працював у банківській сфері, а зараз приватний підприємець.
Ми поцікавилися в Ігоря Сіранчука, чим він має намір займатися в обласній раді сьомого скликання.
Ігорю Емільовичу, розкажіть будь ласка, на якому напрямку роботи Ви плануєте зосередитися, як депутат обласної ради, в першу чергу?
Найбільше мене турбує сучасний стан села. За останні 20 років кількість населення у сільській місцевості скоротилася втричі. Це я відповідально заявляю на прикладі Сокільчанської дільничної лікарні, в якій працював лікарем мій тато. 20 років тому заклад надавав медичні послуги 10 тис. людей, а зараз обслуговує лише 3,5 тис. З огляду на це, треба дбати про відновлення села шляхом створення умов для розвитку дрібного фермерства. Зараз потрібно відійти від обробітку великих масивів зернових культур, а розпочати вирощування культур, які вимагають ручної праці. Таким чином, ми створимо нові робочі місця і піднімемо рівень зайнятості.
Що конкретно Ви маєте на увазі?
Ми поступово маємо відійти від того, коли великі агропідприємства є земельними монополістами. На приклад, компанії, які мають по 20-50 тис. га землі та використовують сучасну потужну техніку, аж ніяк не сприяють створенню нових робочих місць. Перевагу потрібно віддати дрібним фермерам, які будуть вирощувати полуницю, малину, лохину, смородину, горіхи, ліщину, яблука. В Європі на збір урожаю цих культур залучають тисячу людей, а в Україні на селі працює техніка, яка за кілька днів збирає весь урожай. Село потрібно розвивати за зразком міста. На вулицях Житомира багато кав’ярень, а в селі мають бути дрібні фермерські госодарства. Мало хто задумується над тим, що дохідність від 1 га яблуневого саду в 10 разів перевищує доходи від обробітку такої ж площі пшениці.
Чи можна цьому сприяти на рівні депутата обласної ради?
Звичайно. Для цього потрібно прийняти обласні програми підтримки дрібного фермерства, які сприятимуть компенсації відсотків по кредиту, компенсації на придбання техніки, саджанців. Ми маємо максимально спростити процедуру отримання коштів для селян, аби їх виділенням займався сільський голова. Окрім цього, слід створити інфраструктуру з реалізації продукції, щоб вона потрапляла до кінцевого споживача. Як варіант, це відновлення кооперації. У кожному районі має бути консервний завод, який спеціалізуватиметься на переробці зібраного врожаю. Коли у нас в магазині ви бачили український джем? Ми дійшли до абсурду. В державі, де яблука і смородина вирощуються майже на кожній присадибній ділянці, соки воготовляють із розбавленого водою імпортного концентрату.
Ви акцентуєте увагу на розвитку рослинництва. А на що в такому разі може розраховувати тваринництво?
Повноцінний розвиток сільського господарства неможливий і без тваринництва. Я вважаю, що на селі треба зосередити увагу на вирощуванні кіз, кролів, перепілок, страусів. При цьому, має бути повний цикл – від вирощування до переробки тваринницької продукції.
Про відродження українського села говорять давно, але щороку ситуація там лише погіршується. Що буде індикатором позитивних змін у сільській місцевості?
Справді, багато політиків обіцяють відродити село, але нічого для цього не роблять. Аби воно не занепадало, там треба відновити робочі місця. Людям потрібен поштовх. Якщо селянин посадив садок, зібрав урожай і заробив на цьому, то його діти не захочуть їхати в місто. Перша ознака відродження села – це приріст населення. Якщо кількість людей у сільській місцевості зростає, то ми обрали правильний шлях, а зменшується – робимо щось не так. Цю тенденцію можна прослідкувати протягом одного року. Нашим громадянам найбільше імпонує три речі у стилі життя європейців: пенсія, на яку можна прожити; медицина, коли в лікарні надають якісні послуги і правоохоронна та судова системи, які захищають громадян. Все це можна зробити доступним і в українському селі. Я балотуюсь від свого рідного Попільнянського району і сподіваюся, що мені вистачить знань, досвіду і зусиль для того, щоб відродити там села.
