Компромісний законопроект №3688, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу, щодо низки позицій відрізняється від варіанту, представленого Кабінетом міністрів України 22 грудня, і містить в собі низку нововведень.
Про це розповів старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
На його думку, одним з найважливіших нововведень є скорочення єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 41% до 22%, скасування ЄСВ, який сплачувався працівником, а також підвищення максимальної величини бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат (близько 33, 4 тис. грн). Ця пропозиція покликана зробити зарплати “білими” і тим самим допомогти скоротити рівень тіньової економіки.
Також передбачається єдина ставка податку на доходи фізосіб у розмірі 18% (зараз 15 і 20%) і збереження поточної ставки податку на додану вартість (ПДВ) – 20%. У той же час істотно зросте акциз на алкоголь і тютюн – пропонується збільшити ставки акцизного податку на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої по відношенню до діючих на 50%, на пиво на 100%, на вина, крім вин натуральних виноградних, на 100% . Специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, а також мінімальне акцизне податкове навантаження збільшуються на 40%, в той час як адвалорна ставка не підвищуватиметься.
“Саме підвищення акцизу і повинно зіграти роль компенсатора, який допоможе нівелювати негативний ефект у вигляді скорочення бюджетних надходжень внаслідок зниження податкового тиску на фонд заробітної плати”, – наголосив Поворозник.
Не вдалося народним депутатам домовитися і з приводу нового розміру ренти на газовидобуток,стверджує експерт. Існуючий рівень в 70% поки зберігся, що може створити чималі труднощі для окремих приватних компаній, які видобувають газ.
Варто звернути увагу на детально прописану процедуру автоматичного відшкодування ПДВ, яка має запрацювати з лютого, а також на введення офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податків, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування. Але недавно виникла ідея формування двох списків для відшкодування ПДВ, яка б легалізувала корупційні схеми з відшкодування ПДВ і ставила б претендентів на відшкодування у нерівні умови, так і не була реалізована під час голосування. Таким чином, Україна отримала досить прозорий механізм відшкодування, який створює рівні умови для всіх платників податків.
Однак у аграріїв виникли істотні питання з приводу ПДВ. У результаті гострих дискусій народні депутати змінили схему пільгового оподаткування сільгосппідприємств, в тому числі, спеціального режиму ПДВ. Також парламентарі повернули право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових і технічних культур.
Незважаючи на побоювання бізнесу, в Україні збереглася “спрощенка”, але в її механізм були внесені істотні зміни, досягнуті в результаті переговорів між Міністерством фінансів і народними депутатами.
“Головна претензія Мінфіну – українська “спрощенка” є своєрідним внутрішнім офшором для середнього та великого бізнесу. Штучне дроблення підприємства на декілька ФОП дозволяє платити менше податків порівняно з великими конкурентом. Контраргумент бізнесу був таким: якщо прибрати “спрощенку”, дуже постраждають, в першу чергу, дрібні підприємці, вони попросту будуть змушені закрити свій бізнес”, – написав Поворозник.
У результаті компромісу прийнято зменшення для платників II групи податку річного обсягу доходу з 20 млн гривень до 5 млн гривень, збільшення ставок для платників III групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ) і з 4 до 5% (для неплатників ПДВ), а також підвищення в 1,8 рази ставок єдиного податку для IV групи платників (сільгосппідприємств).
Експерт резюмував, ухвалені зміни майжегарантують Україні отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду, але позбавляють її повноцінної податкової реформи.
