Пацієнти житомирських лікарень з полегшенням зітхнули після того, як міська рада прийняла рішення про відміну благодійних внесків. Але чи працює нове правило на практиці?
29 грудня минулого року депутати поставивши крапку на вимаганні грошей у хворих на рукавички, шприци, крапельниці, серветки та миючі засоби. Такі витрати тепер бере на себе міський бюджет, на що передбачено 8,6 млн. грн. на весь 2016 рік. Нововведення прокоментували міський голова Сергій Сухомлин та його заступник із гуманітарних питань Матвій Хренов. На переконання чиновників, цих коштів вистачить, адже за минулий рік пацієнти допомогли лікарням та поліклінікам міста майже на 7 млн. грн.
Проте, практика вимагання благодійних внесків не припиняється. Доказом цього є центральна міська лікарня №1.
Сьогодні вранці «швидка» примчала в лікарню з хворою. 69-річна жінка вже кілька днів потерпає від стрибків артеріального тиску та високої температури. Домашнє лікування не допомагає, а тому і хвора, і її рідні покладають надії на лікарів. Однак, медики одразу почали диктувати свої неписані правила: благодійний внесок у розмірі 20 грн.
У цій ситуації виникає логічне запитання. Чому в першій міській лікарні не виконуються обов’язкові для всіх правила? Головний лікар закладу Анатолій Вусик, мабуть, забув про те, що це не приватна клініка, а комунальна установа, для якої рішення міської ради є обов’язковими до виконання.
При цьому, в міській раді наголосили, що 7,6 млн. грн. будуть спрямовані на придбання витратних матеріалів, а не лікарських засобів. З огляду на це, незрозуміло куди підуть, можливо, останні 20 грн. із гаманця хворої пенсіонерки. Невідомо, скільки бабусі ще доведеться заплатити за медичні препарати. Персонал лікарні не цікавить, на що вистачає скромної пенсії і чи взагалі пацієнтка має при собі гроші. Тут діють свої норми: нещасні 20 грн. стають перепусткою до уваги медиків.
Але якщо такої перепустки немає, то … помирати під дверима приймального відділення?
Головний лікар Анатолій Вусик вже не вперше фігурує у скандальних історіях. Проблема в тому, що він сам створює проблеми, з яких не може виплутатися. За багато років на цій посаді Вусик став не просто господарником та розпорядником, а монополістом. У закладі, де люди перебувають на межі життя та смерті, головний лікар успішно реалізує незаконні схеми. Лікарська етика в першій міській ховається під купюрами різного номіналу. Чим більші на них цифри, тим лояльнішим, але не людяним, буде ставлення до пацієнта.
Востаннє Анатолій Вусик прославився тим, що виписав своїй дружині, яка завідує одним із відділень в його лікарні, премію. Суд його оправдав і таким чином дав зелене світло всім іншим махінаціям.
Чи розбагатіє головний лікар на 20 грн. та чому не виконує рішення міської ради?
У старенької пацієнтки міської лікарні №1 залишається надія на те, що після благодійного внеску їй таки допоможуть.
Сподіваємося, що після цієї публікації нещасні 20 грн. стануть останнім здирництвом у цьому закладі або останнім аргументом для Анатолія Вусика, за який йому доведеться відповісти перед законом.
