Вранці багато житомирян зустрічають звичну картину на шляху до зупинки громадського транспорту. До хлібних кіосків під’їжджає машина, з якої доноситься аромат свіжого хліба. Водій поспіхом розвантажує товар, обмінюється сірими папірцями із продавцем та їде далі.
Пильні покупці звертають увагу на те, що хліб виймають з лотків голими руками, а в супермаркетах запашні буханки красуються без будь-якої упаковки. Скільки разів наш улюблений «Селянський», «Гетьманський», «Бородінський» чи «Лускунчик» протягом дня триматимуть в руках поки він потрапить до столу? Добре, коли хліб запакований. А як бути тим, хто любить розрізати апетитний бухінець, який ще 10 хвилин тому лежав на вітрині і чекав на свого покупця?
Трапляються і випадки, коли якість хліба не оправдовує наших очікувань. Після ножа від скибки залишаються лише крихти, незрозумілий запах, незвичний присмак… Кожному покупцеві доводилося хоча б раз зіштовхуватися з такими експериментами на кухні.
До речі, за підрахунками фахівців, людина протягом життя з’їдає в середньому аж 15 тонн хліба. Таким чином, аби у старшому віці не мати клопотів зі здоров’ям, потрібно подбати про те, що ми споживаємо.
Яким має бути якісний хліб та що потрібно знати покупцям цього продукту? Із цими питаннями ми звернулися в Інспекцію з питань захисту прав споживачів області. Там розповіли багато корисної інформації, яка знадобиться всім, хто купує хліб.
На наші питання відповідав голова комісії з реорганізації Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області Петро Паночишен.
Петре Федоровичу, розкажіть, будь ласка, з якими скаргами на якість хліба найчастіше звертаються споживачі?
Зараз надходить мало скарг, що обумовлено низькою температурою повітря. Хліб більше псується влітку, коли висока температура та, відповідно, висока вологість. Тоді розвивається картопляна хвороба хліба, про свідчить його тягучість, тобто клеєподібна консистенція та неприємний запах. Якщо борошно зберігалося в неналежних умовах, у ньому з’являється картопляна паличка. Влітку також може розвиватися пліснява. Такий дефект обумовлений тим, що погано оброблені лотки, на яких привозять товар. Якщо проаналізувати останні скарги, то вони стосувалися недоваги хліба. За стандартами передбачено відхилення на 10 буханках до +/- 2,5% для пшеничного і до 5% – для житнього хліба. Якщо покупець зважив у магазині одну буханку і більше немає, то це не показник. Споживачі часто скаржаться, що продавці не хочуть відпускати по половині хлібини. Варто знати, що хлібобулочні вироби, вага яких 500 грамів і більше, повинні ділитися на половину і навіть на четвертину.
Якими бувають дефекти хліба, допущені під час виробництва?
При виробництві трапляються такі дефекти: не підпечений хліб (коли скоринка зверху і знизу бліда), хліб присів, напливи на хлібі (залежать від якості сировини), надірвана скоринка (хліб не підійшов так як потрібно, а розплився, через що на боках виглядає м’якуш). Якщо хліб надходить із вказаними дефектами, його повинні зняти з реалізації і не продавати. Законом «Про захист прав споживачів» передбачено, що неякісні продовольчі товари повертаються або обмінюються. Тобто, продавець повертає гроші або обмінює товар на якісний.
Кошти можуть повернути лише тоді, коли покупець зберігає чек. Що робити, якщо хліб придбали на ринку?
Я рекомендую купувати не лише хліб, а й всі продукти в магазинах, де вам видадуть чек. Якщо немає чека, то на вимогу споживача видається розрахунковий документ. При цьому, навіть на ринку, і немає значення, що це спрощена система оподаткування. Там вказують прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи-підприємця, назву товару, його вагу, ціну, а також ініціали продавця та підпис.
Які важелі впливу має Інспекція на тих, хто виготовляє та продає неякісний хліб?
Ми перевіряємо тільки продавців. Скарга, яка надходить в Інспекцію, має бути оформлена належним чином. Потім ми її подаємо в Держспоживінспекцію України для надання згоди і аж після її отримання йдемо на перевірку. Згідно з чинним законодавством, ми перевіряємо лише той товар, на який є скарга. Якщо поруч стоять неповірені ваги, ми не можемо їх перевіряти, бо не було звернення від споживачів.
Чи трапляються випадки, що після отримання з Києва дозволу на перевірку, в магазині вже немає хліба, на який надійшла скарга?
Таке буває. Тоді ми перевіряємо хліб, який є в наявності. В пергу чергу, звертаємо увагу на документи про якість на всі види хліба, які продаються. Якщо товар завозиться двічі на день, то на обидва привози мають бути якісні посвідчення. Раніше ми оперативно реагували на скарги споживачів. Після їх надходження одразу наступного дня йшли з перевіркою.
Скільки часу потрібно на те, щоб зі столиці надійшов дозвіл на перевірку?
Орієнтовно два тижні. На продовольчу групу товарів зараз надходить менше скарг. Не тому, що продукти якісні, а тому, що дешевші. Багато людей скаржаться на побутову техніку, комунальні послуги. Самі розумієте, що холодильник за 7 тис. грн., який зіпсувався, вимагає першочергової уваги. М’яко кажучи, скарга на хлібину за 8 грн. вже стає другорядною.
Яким має бути якісний хліб?
У першу чергу треба поцікавитися документами. Варто пам’ятати, що продавець на вимогу покупця має показати документи про якість цього товару. Ми обираємо хліб за органолептичними показниками, тобто за зовнішнім виглядом. Якщо хліб гарно підійшов, на ньому немає надривів, не має пригорілої скоринки, значить його можна купувати. Навіть нерівна поверхня – це перша ознака неякісного хліба. Візуально ми більше ніяк не можемо визначити якість хліба.
Серед покупців хліба часто можна почути розмови про те, що виробники вдаються до фальсифікацій. Як їм це вдається?
Фальсифікація хліба відбувається через зміну технології, а саме підвищення вмісту води, додавання інших сортів борошна, консервантів, антибіотиків та використання харчових добавок. Здобні булочні вироби фальсифікують завдяки недовкладенню дорогих інгредієнтів (масла, яєць, цукру, маку, родзинок, горіхів) або ж через заміну дорогих компонентів дешевшими (наприклад, маргарину спредами, рослинними оліями). Новим видом таких фальсифікацій є введення різних хімічних розрихлювачів, які посилюють виділення вуглекислого газу. Це дозволяє скоротити процес бродіння тіста або ж взагалі його не вимагає. У хлібі, виробленому за такою технологією, немає притаманних аромату і смаку. Натомість м’якуш має яскраво виражений білий колір, а не кремовий, золотистий чи сіруватий.
Розкажіть, будь ласка, про правила зберігання хліба вдома.
У першу чергу потрібно слідкувати за терміном придатності. Так, для житнього хліба без упаковки – це 36 годин, для запакованого – 72 години, для пшеничного – 24 години, а такого ж запакованого – 48 годин. Якщо термін придатності минув, то немає підстав скаржитися на якість хліба. Якщо в хлібі є порожнини, то з ним треба йти в магазин і продавець зобов’язаний його поміняти. Не можна зберігати разом житній і пшеничний хліб, бо це сприяє розвитку плісняви. Якщо в одній хлібниці все ж є дві різні буханки, їх потрібно скласти в окремі упаковки. Влітку хліб варто зберігати запакованим у холодильнику.
Коли ми купуємо хліб у спеціалізованому кіоску чи магазині, де один продавець, то так безпечніше. Однак, у супермаркетах не запакований хліб беруть до рук сотню разів. Як із цим боротися?
Звичайно, безпечніше купувати запакований хліб. Без упаковки цей товар взагалі не може продаватися. Кожна хлібина повинна бути в окремому кульочку. Навіть у правилах записано, якщо продавець один в магазині і хліб не запакований, він не має права його видавати і приймати гроші.
Чи відрізняється за своєю якістю нарізний і не нарізаний хліб?
Різниці в якості немає. Єдине, що важливо знати, при покупці нарізаного хліба потрібно вдома розкрити упаковку.
Жінки в гонитві за стрункою фігурою часто відмовляються від хліба в своєму раціоні. Наскільки обгрунтованим є такий крок?
Від хліба відмовлятися не варто, адже він містить незамінні вітаміни, яких більше ніде немає. Звичайно, у невеликих кількостях він не нашкодить. Добова норма споживання хліба в Україні становить 350-360 грамів. Ми, справді, їмо багато цього продукту. За кордоном така норма значно менша – 120-130 грамів. Не можна вживати теплий хліб, а також не бажано їсти черствий. Весь хліб корисний. Так, білий має вищу поживну цінність, а житній – меншу.
На вітринах житомирських магазинів можна знайти хліб з різних областей. Яким виробникам все-таки варто віддати перевагу?
Варто купувати хліб місцевих виробників. Особисто я купую хліб нашого хлібозаводу № 3. Все залежить від смаків кожного споживача. Окрім заводів у нас ще багато хліба виготовляють приватні підприємці. Якщо цей продукт буде неякісним, то вони втратять своїх клієнтів. Взагалі потрібно спробувати хліб різних виробників і зупинитися на тому, який найбільше подобається. Мушу повторити, що в першу чергу, ми звертаємо увагу на зовнішні ознаки хліба, бо інакше ми не можемо визначити його якості.
Порадьте, будь ласка, які закони повинен знати кожен споживач, аби захистити свої права.
У першу чергу, це Закон України «Про захист прав споживачів», а також не завадить ознайомитися з Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів. Ці всі закони повинні бути в куточку споживача в кожному торгівельному закладі.
