Стаття у науковому журналі для вчителів викликала спалах інтересу до прізвища Президента.
Цікавенький скандал: у київському науково-методичному журналі для вчителів «Історія в школах», який видає Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, професор історії написав, що друге прізвище Президента України Петра Порошенка – Вальцман.
Автором скандальної статті виявився доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Віктор Король.
Ось цитата з неї: “Головна мета — не духовне відродження, не поліпшення життя людей, а збагачення, про що свідчить, зокрема, зростання статків Порошенка (Вальцмана) до близько 3 млрд. доларів”.
Прізвище Вальцман та єврейське походження Петрові Олексійовичу пробу¬ють приписати не вперше. Статтями про це наводнений весь інтернет.
Та чи правдива ця інформація? Щоб з’ясувати це ми зателефонували до професора Віктора Короля, а також до політичного оглядача Володимира Бойка, який свого часу зміг побачити та скопіювати радянські документи про батька теперішнього Президента.
Пане професоре, про що ваша стаття у журналі для вчителів і чому ви вирішили згадати в ній Порошенка?
В. Король: Стаття називається “Пам’ятки історії України: минуле і сучасне”. Я розповідаю в ній про стан пам’яткоохоронної роботи. У нас близько 140 тисяч пам’яток культури і більшість з них — у занедбаному стані. А в кінці вказую, що для національного відродження України потрібно, аби наша влада цю проблему не ігнорувала, не тільки цікавилася бізнес-інтересами, як це робить наш шановний Президент, який так і не продав “Рошен”.
Ви у всіх випадках, де пишете про Президента, вказуєте у дужках інше прі¬звище — Вальцман. Чому?
Та це — відома історія. Запустіть пошук в інтернеті й одразу побачите версії біографії Президента, яка відрізняється від офіційної. Зокрема, зазначено, що Олексій Вальцман, батько Петра Порошенка, народився 11 червня 1936 року в селі Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області в сім’ї дрібних єврейських торговців. А в 1956 році Олексій Вальцман одружився з Євгенією Сергіївною Порошенко, при цьому змінив прізвище з Вальцмана на Порошенка. Ця єврейська сім’я була досить відомою в Одеській області, де вони починали свою торгівлю. Чого цуратися свого прізвища, не розумію? Чого міняти його на Порошенко? Чимало відо¬мих, талановитих євреїв не приховують свого походжен¬ня, візьмімо хоча б таких відомих осіб, як письменник-одесит Ісак Бабель чи ще один письменник з Полтавщини Шолом-Алейхем.
За цю статтю вам уже закидають антисемітизм. За що ви не любите євреїв?
Я ніколи антисемітом не був. Як професор Київсь¬кого національного університету ім. Т. Шевченка, я чи не найчастіше говорив, до прикладу, про трагедію в Бабиному Яру, де в роки Другої світової війни німецькі окупанти розстрілювали євреїв.
А вам, пане Бойко, що вдалося довідатися про всю цю історію з прізвищем Вальцман?
В. Бойко: Я також часто натрапляю в соцмережах на розповіді про те, що справжнє прізвище пана Президента — Вальцман, а Порошенко — то прізвище матері. Дійсно стверджується, що батько Петра Олексійовича, Олексій Іванович, взяв його для очищення біографії після того, як відбув покарання за крадіжку соціалістичної власності в особливо великих розмірах. Але, хоч я й багато розслідую зловживання Президента і його команди, все-таки про цю історія з прізвищем маю сказати, що вона сумнівна.
Які у вас аргументи на користь цього?
Батько його був засуджений у середині 80-х. До тюрми потрапив під нинішнім своїм прізвищем. Причому на момент арешту він працював не в Бендерах, як пишуть в інтернеті, а в Тирасполі, і не директором заводу, а начальником СПМК-7 (тобто будівельно-монтажної колони) тресту “Молдсільгоспмонтаж”.
Але ж можна припустити, що прізвище він міг змінити до судимості?
Звісно, хтось може сказати, що прізвище він міг поміняти й раніше. І справді — міг. Але ось національність, як на мене, — ні. Національність громадян СРСР визначалась на момент одержання ними паспорта: на вибір самого громадянина йому давалась національність або батька, або матері — на все життя. Наступна зміна допускалась лише в порядку виправлення помилок у документах. Так ось, у паспорті батька в 5-й графі значилось — українець.
А за що сидів батько Президента?
Ще в 2005 році мені вдалось розшукати й скопіювати матеріали цієї справи, І яка нині зберігається в Кишиневі. Там — букет звинувачень. По-перше, за грата¬ми батько Порошенка опинився через те, що отримав від директора заводу “Молдсільгоспмонтаж” дві котушки емальованого кабелю, які зберігав у себе в гаражі. По-друге, також за те, що придбав у невстановленого слідством водія 64 літри спирту, “явно здобутого злочинним шляхом” (бо в Радянському Союзі спирт у такій кількості в законний врешті-решт Порошенко спосіб роздобути було неможливо). І, по-третє, ще Порошенко-старший був визнаний винним у тому, що в 1968 та 1979 роках придбав два саморобні ножики, які зберігав удома і які були визнані холодною зброєю. Були ще обвинувачення в приписках, безпідставному отриманні премій, але врешті-решт Порошенко був за цими епізодами виправданий.
Чим усе закінчилося?
Вироком колегії у кримінальних справах Верховного Суду Молдавської РСР від 20 липня 1986 року в справі №2-121/86 Порошенко Олексій Іванович (підкреслюю, Порошенко, а не Вальцман), українець, 11 червня 1936 року народження, був засуджений на 5 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму, конфіскацією майна та позбавленням права посідати керівні посади впродовж 5 років. Наступного року Президія Верховного Суду Молдавської РСР у порядку нагляду переглянула вирок і постановою від 10 вересня 1987 року №4у-155/87 зняла з Олексія Порошенка обвинувачення в крадіжці емальованого кабелю та в інших крадіжках державної власності, зменшивши строк позбавлення волі до 2 років, які Порошенко-старший на той момент уже фактично відбув.
Натомість молдавські журналісти у травні 2014-го, коли Петра Порошенка обрали Президентом України, опублікували дещо іншу версію подій, — каже нам політичний експерт Олег Невмерженко. — Автори переконували, що Олексій Порошенко таки працював директором Бендерського дослідного експериментально-ремонтного заводу Молдавської РСР. Причому вони знайшли у Молдові людей, які це підтвердили.
У невеликому придністровському місті Бендери про сім’ю Порошенко чули давно — місто маленьке, в якому всі одні одних знають. Там подейкують, що Олексій Порошенко був одним з перших у СРСР підпільних мільйонерів. “Почалося все з контрабанди горілки до Фінляндії, — розповідав журналістам Василь Берил, колишній особистий водій Олексія Порошенка. — Зачепилися за горілку, потім за завод, зло¬вживання знайшли, розкручувати почали…”
“Так, його у 1985-му затримали на кордоні з Фінляндією, він горілку туди хотів контрабандно вивезти на кілька тисяч рублів. Напевно, під маркою заводської про¬дукції. До нього на заводі ставилися позитивно, але, коли дізналися, якими спра¬вами він займається, думка колективу змінилася”, — ді-лився спогадами також колишній інструментальник, голова ради трудового колективу заводу, який пропрацював там з 1965 року, Валентин Пітерський.
Отож, виглядає, 64 літри спирту зовсім не випадково фігурують у кримінальній справі батька Петра Поро¬шенка. Вочевидь, знайдений спирт був призначений не для натирання, а для виготовлення саморобної горілки та її нелегального продажу за кордоном.
А звідки починається історія про Вальцмана?
Тут важко судити достеменно. І складна життєва історія його батька нічого не додає до розуміння цієї теми. На мою думку, хоч до нинішнього Президента і є багато питань, ці питання хоче вже ставити практично вся країна, вони ніяк не пов’язані з його етнічним походженням. Вони стосуються його роботи на державних посадах, у тому числі на теперішній найвищій президентській посаді. А поширення інформації про прізвище Петра Олексійовича чи прізвище його батька, як на мене, розраховане на те, щоб посилити негативне ставлення до нього з огляду на певний рівень побутового антисемітизму, який є в нашому суспільстві.
Який Житомир сьогодні? Переходьте на наш сайт та читайте статті не лише про Житомирщину, а й цікаві факти про відомих людей України.
