Шість років відпрацював у циган 22-річний Михайло Ковальчук із села Смолдирів Баранівського району на Житомирщині. П\’ять разів утікав із полону. Та господарі його ловили, били й повертали назад. Із шостої спроби чоловікові вдалося вирватися. Він перебуває під захистом міжнародної правозахисної організації в Житомирі. Розповів, що крім нього в господарстві батрачать ще шестеро людей.
Місцеві налякані. Кажуть, про рабство в селі знали міліція й сільський голова Микола Гайдук. Він із циганом — куми.
— Головний у циган — Олександр Юзепчук. Варять горілку й торгують нею. Як почався цей скандал, міліція вивезла зо два десятки бідонів браги, вилили на полі. Цигани тримають велике господарство — коні, корови, свиноматки. За всім ходити треба. От і набрали на роботу бідноти, сиріт, яких нема кому захистити, — розповідає Надія із Смолдирева, прізвища не називає.
Михайло Ковальчук — з багатодітної сім\’ї. Має старшого брата Дмитра й трьох сестер. Опікунство над ним оформила сестра Олена, коли 2008 року померла їхня мати. Батько пішов із життя ще раніше.
— Він не дурний хлопець. Після школи пішов у ПТУ в Баранівку. Відучився, мабуть, рік. Приїхав на канікули й зустрівся з тим Олександром, — продовжує жінка. — Циган запропонував підзаробити. Михайло помагав різати метал, коло хазяйства порався. Гроші йому якісь платили, мав на хліб і цигарки.
За півроку Олександр допоміг Михайлові поїхати на заробітки до Москви. За вісім місяців хлопець отримав 8 тисяч доларів. Гроші й документи віддав Юзепчукові, щоб той перевіз через митницю. І циган забрав усе. Сестра казала, що навіть карточку з сирітською пенсією. Крім Михайла на господарстві працював його брат Дімка. Усі там за миску супу гарячого робили. А для міліції, коли та приїжджала, господар столи накривав, шашлики жарив.
Циганського табору в Смолдиреві немає, кажуть у сільській раді. Ромської національності тільки 40-річний Олександр Юзепчук. Його дружина, 39-річна Олена, — українка. Мають двох дочок і сина. З ними живе мама Олени. А історію з рабством вигадав місцевий підприємець, щоб помститися.
— Заговорили про це місяців два тому. У власника двох продуктових магазинів Валерія Карпишина зникла дружина Людмила, — розповідає сільський голова Микола Гайдук, 49 років. — Виявилося, поїхала жити в Луцьк до троюрідного брата Юзепчука. Той гостював у селі. Навідувався в магазин, де Люда торгувала, — кави попити, пива. Так познайомилися і закохалися. Поки Валєри не було вдома, Люда взяла стіральну машинку, телевізор, гроші з двох магазинів і втекла. Забрала молодшого сина. Старша їхня донька навчається в університеті. Валєра вирішив, що тікати їй допомагав Саша Юзепчук, бо в нього є бус. Люди в сільраді чули, як казав: “Я циганам всьо равно отомщу”.
Юзепчуки мають велике господарство — два бички, три корови, коня й 14 свиней. На роботу наймають людей. Один із працівників у них живе.
— Олексій у них працює 13 років. Він із Хмельниччини. Каже: я вдітий, нагодований, мені платять гроші. Юзепчуки ним опікуються. Місяці чотири тому робили йому день народження на 30 чоловік у кафе “Вулик”. То який же він раб? Вільно пересувається. За кормами для тварин в сусіднє село їздить. На танці ходив, з бутилкою пива сидів між молодьожжю.
Ковальчуки раніше жили в селі Зеремля Баранівського району. Перебралися у Смолдирів. Тут 680 мешканців. Село розташоване за 15 км від райцентру.
— Як прийшли в село — дівчата заміж повиходили. У Тоні є дитина. У Люди — троє, ми їх уже забрали, її позбавили батьківських прав. У Олени — двоє діток, живе з 72-річним Василем Романюком. Як він пенсію получить — вони всі йдуть до нього пити. Або за пляшку наймаються картоплю чи буряки копати, — продовжує голова сільради. — Михайло жив то в одної сестри, то в іншої. І весь час п\’яний був.
Узимку він працював у лісозаготівельній бригаді. Я щоранку дорогою на роботу бачив, як із хлопцями мотоблоком їхав. Михайла та його колегу Віталія Галієва Карпишин добре напоїв, а рано забрав і повіз із бодуна в Житомир писати заяву про рабство. У Карпишина брат — депутат обласної ради, і мощний адвокат. Він і розкрутив усе це.
— Із Юзепчуком ми справді куми, — додає Микола Гайдук. — Моя дружина в них хлопчика хрестила. Але то нічого не значить. За 16 бідонів браги сказав наказать по самих строжайших мєрах. Питав, нащо їм стільки. Олена пояснила, що посватали їхню старшу дочку. Більше ніяких претензій до них не було.
Після заяви Юзепчуків перевіряла обласна поліція. За фактом незаконного позбавлення волі двох людей порушили кримінальне провадження.
— Справу зареєстрували в Новограді-Волинському, а не за місцем проживання. Оскільки була інформація, що до злочину причетні правоохоронці, — розповідає Алла Ващенко з Житомирської поліції. — За заявою потерпілого, в рабстві перебувало до 10 осіб. Під час обшуків знайшли тільки одного. Він був у пригніченому стані. Йому надали медичну допомогу. За свідченнями потерпілих, троє працівників Баранівського відділення поліції покривали цей злочин. Чи є в їхніх діях ознаки кримінального злочину — вирішить прокуратура.