Житомирські шанувальники Олександра Ірванця насолоджувалися поезією та живим спілкуванням з автором на творчому вечорі, що відбувся 12 квітня в обласній бібліотеці ім.Олега Ольжича.
Захід організували газета «Субота» та громадське об’єднання «Я люблю Житомир!». А відбулася зустріч за сприяння депутата обласної ради Андрія Руденького.
Олександр Ірванець вже не вперше відвідує наше місто. Цього разу живий класик сучасної української літератури приїхав із презентацією своєї підсумкової збірки вибраних віршів «Санітарочка Рая». Книга побачила світ у видавництві Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» в 2015 році.
Майже дві години поспіль Олександр Ірванець декламував свої вірші та спілкувався з публікою. Ритм, вишуканість та гармонійність під час творчого вечора вміло забезпечила модератор – молода поетеса Оксана Гаджій. До речі, вона поділилася, що й сама стала героїнею трьох чи чотирьох поезій автора.
На запитання, що для поета означає Житомир, Олександр Ірванець відповідає так: «Оскільки я з Рівного, то це одне велике місто по дорозі на Київ. Уже під тридцять років я сюди приїжджаю. Коли я знайомився із Житомиром тоді, це були молоді Василь Врублевський, Володимир Даниленко, тоді ще був живим поет Валентин Грабовський. Тобто, я ще пізнав той Житомир. Поза тим, для мене це місто Валерія Шевчука. Згадаю ще гарного житомирського інтелектуала Славка Гончара. Тобто, я вже показав, що знаю історію Житомира і люблю це місто».
За словами автора, у збірці «Санітарочка Рая» він хоче показати себе та свою творчість, як і кожен автор. «Ця книга про все, бо поет пише про все. Про життя, про любов, там є і політичні сатири. Це вибране, такий згусток, квінтесенція моєї віршованої творчості», – зауважив поет.
Олександр Ірванець визнає, що в молодості не сприймав соціальних і політичних поетів. Щоправда, в його свіжій збірці переважають твори соціальної тематики. Саме таким його побачив видавець Іван Малкович.
Вірші Олександр Ірванець почав писати ще в радянські часи. Завдяки літературній групі «Бу-Ба-Бу» відбулося проривання старих канонів. Раніше поети писали так, як заповідалося, а молоде покоління талановитих й потужних митців почало створювати якісно нові тексти. Вони читали їх одне одному і так навчалися.
Поет прочитав і вірш «Травнева балада», де згадується санітарочка Рая. Виявляється, це реальна історія з життя. Справді, у рівненській лікарні працювала санітарочка Рая, яка згодом вийшла заміж та успішно емігрувала до Німеччини, де й проживає нині.
Cебе ж Олександр Ірванець важає поетом, прив’ֹязаним до рідного краю. Він багато подорожує, але надовго ніде не затримується. Водночас автор переконаний, що поет має бути незалежним і виступає проти того, що його твори потрапили у шкільну програму. Він не підтримує нав’язування дітям віршів, які вони обов’язково мають вивчити напам’ять.
«Література, як музика і кіно, особиста справа. Людина має сама до неї дійти», – стверджує Олександр Ірванець.
Поет займається перекладами, пише п’єси, викладає в Національному університеті «Острозька академія» та проводить поетичні читання у київському кнайп-клубі «Купідон».
Андрій Руденький також відвідав творчий вечір. Він підтримує талановитих людей: «Олександр Ірванець – це цікава, креативна людина. У Житомирі та області мало відбувається таких зустрічей. Вважаю, що попри всі негаразди в державі, наше рідне українське мистецтво та творчість мають розвивалися. Потрібно доносити нашу пісню, нашу мову та творчість наших поетів, аби ми розуміли, що є майбутнє в держави. А майбутнє без творчості неможливе».
Олександр Ірванець сподівається, що «Санітарочка Рая» не остання його збірка, а відтак у нього ще буде привід відвідати Житомир.
