Молодята із Житомира потрапили в пастку шахрайки, яка пообіцяла працевлаштувати їх за кордоном.
Олександру Лобову та Валентина Волківського із Житомира знає вся Україна, адже вони стали переможцями проекту «Чотири весілля». Після медового місяця чоловік та дружина збиралися поїхати на роботу в Польщу, але стали жертвами шахрайки. Жінка пообіцяла золоті гори, здерла за свої послуги гроші, а тепер залякує ошуканих житомирян впливовим родичем.
Олександра та Валентин вже не один рік працювали за кордоном. Заробітки та умови роботи їх влаштовували, а тому після весілля вони вирішили разом поїхати в сусідню країну.
Після медового місяця – у гірку реальність
У дружини вже була відкрита віза до Польщі на рік, а тому залишилося владнати візові справи чоловіка, який із вінницького консульства вже двічі отримував відмову. Окрім цього, необхідні були запрошення на роботу.
Молодих людей привабила велика вивіска на одному із офісів у торговому центрі «Ярмарок». Там пропонували візи у всі країни – Шенген, Англію, Азію, США, тури в Європу, терміновий запис у візовий центр, відкриття фірм у ЄС та бізнес-міграцію, посвідку на постійне проживання і європейське громадянство, авіа-, авто- та залізничні квитки по всьому світу, а також повний юридичний супровід по Європі.
Молода й привітна працівниця Інна одразу розповіла про багато вакансій. Олександра і Валентин обрали місто Глівіце в Сілезькому воєводстві (із центром у м.Катовіце). Жінка погодилася на роботу гувернанткою в готелі «Ibis» і одразу отримала номер телефону свого майбутнього працедавця. Натомість чоловік мав намір повернутися у фірму «Kaufland», де працював раніше. За вакансію та запрошення довелося заплатити по 50 доларів, тобто послуга обійшлася у 100 доларів. Подружжя підписало всі договори (19 лютого – договір про вакансію, а 22 – на запрошення) і їм пообіцяли, що документи будуть готові через два дні.
Про прикру історію погодилася розповісти Олександра Лобова.
В Олександри викликало підозру, що польський роботодавець не відповідав на її дзвінки. Вже через два дні чоловік із дружиною пішли в офіс, аби забрати необхідні папери. Співробітниця, яка пообіцяла допомогти повідомила, що повинна поїхати в Польщу, аби забрати їхні запрошення.
Після чергових двох днів очікувань клієнти почали писати Інні у вайбері. Вона запевняла, що все добре і приводів для хвилювань у них не має бути. Після повернення у Житомир жінка змінила свою тактику. Пояснила, що Олександрі та Валентину доведеться зачекати два тижні, оскільки у Польщі закрили фірму, яка мала підготувати для них запрошення. Молодим людям довелося відмовитися від раніше заброньованих квитків, оскільки поїздка переносилася на невизначений час.
Подальший розвиток ситуації все більше нагадував шахрайську схему, в яку вплуталися житомиряни. Інна розповіла, що знову їде в Польщу. Клієнти так само цікавилися, що з їхніми документами і в черговий раз отримали надію. Подружжя просило надіслати фото запрошень, але після багатьох обіцянок так їх і не дочекалося.
Згодом Інна написала, що їде з Польщі, але запрошень немає і вона поверне гроші. Поки жінка була за кордоном, Олександра та Валентин пішли в офіс, аби отримати пояснення. У торговому центрі повідомили, що структура, яка надає візові послуги, переїхала. Інна на своїй сторінці в мережі «ВКонтакте» оперативно відреагувала, написавши, що тепер її можна знайти в приміщенні «А-банку» біля пам’ятника Пушкіну. Однак, на новому місці сказали, що нічого не знають, коли тут почне працювати розрекламований офіс.
Тим часом Інна знаходила купу причин, аби не повертати своїм клієнтам гроші. Одного дня кошти просто не перекидалися, іншого – у неї заблокувалася картка. Потім вдалося домовилися про зустріч, але Інна на неї не прийшла. Після довгих і марних очікувань Валентин запропонував дружині звернутися в поліцію.
«Найцікавіше, що на печатці вона з прізвищем – Драбчук, а на візитці – Євтушенко. Вона ніби-то розлучається із чоловіком. Їй 23 роки і в неї двоє дітей. Навіщо молодій мамі такі проблеми?», – розповідає Олександра.
«Липові» договори та прикриття впливовим родичем
Намагаючись повернути гроші, чоловік та дружина почали телефонувати за номерами, вказаними у договорах. Спочатку ніхто не звернув увагу на те, що в документах були прописані абсолютно різні реквізити. Так, в акті погодження цін та в акті про повернення коштів вказано ТОВ «Перша міжнародна рекрутингова компанія «Іст-Вест». Натомість у замовленні на надання консультаційних послуг та в договорі на надання консультаційних послуг вже прописано ФОП «Климчук Ренат Віталійович». При цьому, і ТОВ, і ФОП мають київську реєстрацію.
У житомирському представництві компанії «Іст-Вест» про Інну Драбчак взагалі нічого не знають. За словами Олександри Лобової, там порадили звернутися в поліцію. Натомість Ренат Климчук знайшов Інну в Житомирі та привів її на зустріч до ошуканого подружжя.
Олександра пригадує: «Ми зустрілися біля пам’ятника Домбровському. Вона прийшла з цілою групою підтримки – з мамою, татом, своїм співмешканцем, кумою та подругою. Навіщо був потрібен весь цей цирк?».
Інна попросила, аби клієнти ще почекали, бо в неї немає можливості повернути гроші. Жінка пояснила, що дивним чином у неї з картки зникло 17 тисяч гривень. Більше того, як виявилося, у списку претендентів на працевлаштування у Польщі, які мав Ренат Климчук, не було Олександри та Валентина.
Поки подружжя двічі було на допитах у слідчого, Інна ігнорувала виклики в поліцію. У новому офісі її вдалося знайти. Однак, жінка заявила, що нічого не буде виплачувати. Згодом вона знайшла собі додаткове алібі. Мовляв, у Києві в правоохоронних органах вона має впливових родичів.
Тим часом, виявилося ще троє людей із Житомира та Бердичева, які потрапили в таку ж шахрайську пастку Інни. До речі, Олександра з Валентином познайомилися з друзями однієї подружньої пари, якою опікувалася аферистка. Дружину й чоловіка вона поселила у Польщі в квартирі, а ввечері прийшов власник, який наказав зібрати речі й забиратися геть.
Аферистка продовжує обіцяти всім бажаючим примарну польську мрію
Нині заяву справу про шахрайство з поліції передали у прокуратуру. Інна через раз відповідає на дзвінки ошуканих клієнтів.
Тепер молоді люди думають, чи варто їм взагалі їхати на роботу за кордон.
«Не зрозуміло, що буде далі. Можна ще більше витратити грошей і невідомо, що ми там заробимо. До роботодавця більше не телефоную. Який сенс, якщо готелю «Ibis» в Глівіце взагалі немає. Найближче місто, де він розташований, це Катовіце», – розводить руками Олександра.
Нам вдалося сконтактувати по телефону з Інною Драбчук чи Євтушенко. Про себе розповіли, що ми друзі, розчаровані заробітками у Житомирі і хочемо поїхати на роботу в Польщу. Інна запевнила, що може допомогти. Для більш предметної розмови запропонувала зустрітися в місті, оскільки в офісі вона з’являється рідко. Поцікавилися, чи багатьом людям вона реально допомогла. У відповідь почули: «Думаю, таких достатньо». Із розмови випливає, що всі ліцензії вона має, співпрацює на пряму із польським роботодавцем, а тому гроші бере тільки за оформлення візи. За свою послугу Інна просить 180 доларів.
Поки Олександра Лобова та Валентин Волківський намагаються повернути гроші, інші житомиряни так само можуть стати жертвами шахрайки. Аби не попасти на гачок до подібних аферистів, уважно читайте документи, з’ясовуйте всі деталі, уточняйте інформацію за вказаними номерами і не поспішайте віддавати гроші за обіцянку потрапити на роботу за кордон.
