Кому заважає директор Коростенського лісгоспу АПК?
Про незаконне вирубування карпатських лісів говорять всі, а от Житомирщина якось випала з поля зору.
У нашій області існує та ж сама біда, однак про її масштаби поки що мовчать. Час від часу правоохоронці звітують про затримання підпільних лісорубів, та охочих заробити на природних багатствах не меншає.
А як на Житомирщині дбають про збереження лісу та ведуть боротьбу із тими, хто нелегально вирубує цінні дерева задля власної наживи? Відповідальні за цей напрямок чиновники звітують, що ситуація перебуває на постійному контролі і робота систематично проводиться. Перевіримо, чи так це насправді на прикладі окремого лісового господарства.
У ДП “Коростенський лісгосп АПК” за останні 4 роки було аж 40 перевірок. Порушення прискіпливо шукають екологи, фінінспектори, фахівці Держгірпромнагляду, прокуратури та СБУ. Однак, нічого протизаконного знайти не вдається. Більше того, протягом цього періоду лісгосп успішно працює та немає жодної копійки боргів.
До 2012 року на підприємстві за 5 років змінилося 6 директорів. У приватних розмовах працівники пояснюють таку плинність керівних кадрів тиском правоохоронних органів і місцевої влади. Одним словом, потрібна була людина, яка виконувала б всі вказівки і закривала очі на порушення. Часта ротація керівників не минула безслідно. У березні 2012 року борги підприємства по податках і зарплаті сягали майже 1 млн. грн. Окрім цього, із 20 одиниць техніки справними були лише директорська “Нива” та один “ЗІЛ”. Це все перейшло у спадок новому керівнику лісгоспу.
Директором ДП “Коростенський лісгосп АПК” у 2012 став Петро Якович Сорока. Відповідальності за 24260 га лісу, 119 працівників, борги та інші проблеми фахівець із 27-річним досвідом роботи не злякався. Цим лісгоспом він керує вже 4 роки.
За вказаний період показники підприємства суттєво покращилися. Без зайвого пафосу, але аргументовано про це свідчать статистичні дані. Протягом першого кварталу 2016 року лісгосп за планом мав би заробити 200 тис. грн., але показник суттєво перевиконали. Перші три місяці цього року підприємство завершило із прибутком в розмірі 499 тис. грн.
Якщо у 2014 році тут вирубали 339 га лісових насаджень, то в 2015 році висадили молоді дерева на площі 364 га. На базі підприємства посадковий матеріал вирощують у єдиній в області унікальній арочній теплиці зі зрошувальною системою “Туман”.
61% продукції підприємства експортується за кордон, а решта реалізується на внутрішнього ринку. Минулоріч ДП “Коростенський лісгосп АПК” сплатило понад 7 млн. грн. податків.
При таких показниках у пересічної людини виникне запитання, які проблеми можуть бути в лісгоспі. Недарма ж регулярні перевірки нишпорять у паперах.
Про це попросили розповісти директора господарства. Петро Сорока наголошує: “Єдина проблема, яка нам найбільше шкодить, це крадіжки лісу”.
Поки перевірки з різних інстанцій шантажують лісгосп, його співробітники самі виявляють порушників.
Нелегальні лісоруби безжально знищують сосни, дуби, берези, вільхи, граби, осики. У підпорядкованому підприємству Ушомирському лісництві два місяці тому виявили самовільну рубку аж 190 дерев породи дуб та ще десятка беріз і вільх. Масштаби завданої шкоди вражають. Зловмисники заподіяли збитків аж на 932 тис. грн.
“Протягом 4 років лісова охорона ДП “Коростенський лісгосп АПК” зареєструвала та передала до органів МВС 31 випадок самовільних рубок лісу та 5 фактів крадіжок готової лісопродукції. Наша лісова охорона не має права складати адміністративних протоколів і притягувати порушників до відповідальності, тому все передаємо поліції. Ми охороняємо лісові насадження, але виявляється, що все це марно. Ви тільки уявіть, що за 4 роки жодного із вказаних порушників не притягнули до відповідальності і ні одна справа не була передана до суду. Тобто, всі ці люди, які вирубували дерева, залишилися безкарними”, – розповідає Петро Сорока.
Більше того, у лісгоспі проводять профілактичну роботу в лавах працівників. Протягом 2012-2016 років директору довелося звільнити 115 співробітників підприємства у зв\’язку із невиконанням своїх посадових обов\’язків по охороні лісу.
Боротьба з незаконним вирубуванням лісу заходить в глухий кут і проблем від цього стає ще більше. Хтось дуже хоче нелегально заробляти, але водночас залишатися безкарним.
Петро Сорока вбачає у прискіпливій увазі до підприємства перевіряючих служб та відомств прагнення прибрати його з посади. Занадто правильний і законослухняний керівник когось серйозно не влаштовує. Не дивно, що порушників з райвідділу поліції швидко відпускають. Очевидно, вони виконували завдання впливової людини, яка не зацікавлена, аби “своїх” затримували та вилучали в них з-під носа немалі прибутки.
Директор стверджує: “Мені не один раз погрожували. У службовій машині навіть декілька разів різали шини. Різними способами намагалися впливати на мене. Я розумію, що не подобаюся місцевій владі за те, що борюся з незаконними рубками лісу. Саме тому направляють різні перевірки в наш лісгосп і заважають працювати. Переконаний, що єдина причина цього всього – небажана моя присутність на керівній посаді в ДП “Коростенський лісгосп АПК”. Місцева влада навіть прямо заявляє моєму вищому керівництву, що поміняйте директора і все буде добре. Показники всюди ми виконуємо, але ж якби я ще не заважав рубати ліс”.
Несолодко живеться і підлеглим керівника лісгоспу. Минулого року одному із лісничих нанесли тілесні ушкодження особи, які самовільно рубали дерева. А в січні цього року зловмисники застосували фізичну силу до ще одного лісника та його дружини, які затримали автомобіль з дубом. Нещодавно біля під’їзду побили інженера з охорони і захисту лісу Вадима Чорного. Налякані погрозами люди не зверталися до правоохоронних органів із заявами.
У цій ситуації пригадується доречна українська приказка: “За моє жито та й мене побито”.
Житомирщина втрачає цінні лісові насадження. Як не парадоксально, варварське вирубування столітніх дубів перетворюється із порушення на норму. При таких обставинах до екологічної катастрофи подати рукою. Поки у Закарпатській області звільняють чиновників за пустелю в горах, у нас все навпаки. У Коростенському районі теж шукають привід попрощатися із керівником лісгоспу, але через те, що не дозволяє вирубувати дерева.
Безкарність підпільних лісорубів виходить за межі дозволеного. Найгірше те, що в такій добре організованій схемі діють свої правила і зловмисники, яких затримують в лісі, є лише виконавцями вказівок тих, хто має владу і вплив. А поки що можновладці оголосили війну тим, хто хоче зберегти цінні лісові насадження, наповнює бюджет, виплачує зарплату і працює без порушень.