Перший заступник голови обласної ради Володимир Ширма працює на свої посаді вже восьмий місяць. За цей час Володимир Васильович побував у багатьох районах Житомирщини, бо впевнений, що саме спілкування з місцевими жителями та владою дозволяють детально вивчити проблеми та прийняти спільний план дій щодо їх вирішення.
До грудня 2015 року Володимир Ширма працював у рідному Ємільчинському районі. Агроном за фахом, він починав свою професійну кар’єру у радгоспі «Долинський» Лугинського району. Потім вже у Ємільчинському районі Володимир Васильович став головою колгоспу, працював начальником районного управління агропромислового розвитку, був головою районної ради, згодом протягом трьох років роки займав посаду проректора Житомирського національного агроекологічного університету, а до переходу в обласну раду більше року керував Ємільчинською райдержадміністрацією.
Завжди врівноважений, тактовний і толерантний – таким Володимира Ширму знають колеги, депутати та журналісти. Мало кому відомо, що у вирі подій, термінових справ, невідкладних питань перший заступник голови обласної ради встигає працювати з архівними документами, пише книги та грає у волейбол. Окрім цього, він ще й захистив дисертацію та здобув ступінь кандидата економічних наук.
Володимир Ширма знайшов час і на інтерв’ю для сайту «Житомир-онлайн».
Володимире Васильовичу, Ви пройшли шлях від головного агронома радгоспу до першого заступника голови обласної ради, що вдається не кожному. Поділіться, будь ласка, секретом свого успіху.
Чесно кажучи, коли починав працювати агрономом, навіть і не думав, що колись буду першим заступником голови обласної ради. Мабуть, найбільше мені допомагають любов до людей праці і любов до життя. Я намагаюся завжди бути із такими людьми відвертим і розмовляти їхньою мовою. Робота головою колгоспу у ті часи – це не лише поле і врожай, а й будівництво доріг та різних об’єктів. Потім мене запросили в район, за плечима ще й досвід в агроуніверситеті. В облраду я потрапив як депутат від свого району, а там вже першим заступником мене обрали депутати.
За які напрямки роботи Ви відповідаєте в обласній раді?
За мною закріплений гуманітарний напрямок, який включає в себе охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, культуру, спорт. Заклади цих сфер фінансуються з обласного бюджету. За час перебування на посаді я відвідав їх майже всі і хочу відзначити, що всюди створені хороші умови. Значну увагу ми приділяємо обласній лікарні, де допомагають пацієнтам з усієї Житомирщини. За цей рік майже 50 мільйонів гривень було виділено лише на обладнання для лікарні. Разом із головним лікарем плануємо відкрити на базі обласної лікарні центр з переатестації, щоб нашим медикам не доводилося їздити до Києва. На щастя, в області є порозуміння між різними гілками влади і підтримка з боку депутатського корпусу, що дозволяє всім працювати на результат.
На роботі Ви опинилися між двох жінок, адже і голова облради, і її заступник – представниці прекрасної статі. Як Вам працюється у жіночому колективі?
Мені й до цього доводилося працювати в основному в жіночому колективі, а тому не можу сказати, що це важко. Працюємо злагоджено. В окремих питаннях шукаємо компроміси і нам вдається приймати спільні рішення.
А як зараз підтримуєте співпрацю зі своїм рідним Ємільчинським районом?
На посаді першого заступника голови обласної ради я не можу говорити, що для мене найважливіший один Ємільчинський район. Намагаюся виїжджати в райони, де беру участь у сесіях, нарадах та інших заходах. Не так давно в Іванополі Чуднівського району відкрився пункт тимчасового базування бригади швидкої допомоги. Свого часу я теж приїздив у селище, спілкувався з людьми. Ми підняли на сесії питання про необхідність виділення коштів і цей пункт з’явився. Щодо Ємільчинського району, там у мене є помічник і я, як депутат, проводжу прийом громадян. Разом із ще одним ємільчинським депутатом, головним лікарем райлікарні Юрієм Довгополим ми виділили свої депутатські кошти для ремонту терапевтичного відділення. На це також надійшли гроші і з обласного бюджету. У селищі зараз триває реконструкція школи №1. Найближчим часом відбудеться ремонт дороги Васьковичі-Шепетівка, що проходить по території району.
Володимире Васильовичу, які Ви бачите пріоритети роботи на посаді першого заступника голови обради?
Найгостріше питання, яке сьогодні турбує всіх людей, це галузь охорони здоров’я. Саме тому обласна рада приділяє цій сфері значну увагу. Ми стурбовані скороченням кількості ліжко-місць, не менш актуальним є і створення госпітальних округів. Депутати не стоять осторонь питань освіти, зокрема мова йде про опорні школи та підтримку професійно-технічних закладів. Опрацьовуємо також проблему, яка склалася навколо перевезень пільгових категорій громадян. Окрім цього, вважаю, що належної підтримки потребує і спорт, а в першу чергу дитячий. Сьогодні Україна переживає важкі часи, на сході гинуть наші хлопці. Обласна рада виділяє кошти на різні програми підтримки поранених і сімей загиблих учасників АТО. Так хочеться миру, а тому заради цього всі гілки влади і на рівні держави, і на рівні області мають консолідувати зусилля. Я вірю, що все буде добре.
Жителі Ємільчинського району знають Вас і як письменника та краєзнавця. Поділіться з нашими читачами своїми досягненнями на цій ниві.
Так, я справді написав дві книжки: «Хутір-Мокляки – моя мала Батьківщина» та «Куліші – моя поліська дорога перлина». Остання вийшла у співавторстві з секретарем Кулішівської сільської ради Галиною Ходоровською. У с.Хутір-Мокляки я народився, а в с.Куліші закінчив школу. Тепер ще хочу написати про с.Велика Цвіля, де я в 25 років став головою колгоспу. Під час підготовки цих видань мені вдалося поспілкуватися зі старожилами, які були свідками відображених у них подій. Зараз багатьох уже немає в живих, але їх розповіді збережені на сторінках книжок. Я старався, аби все, що написано, об’єктивно відображало історію.
