На Житомирщині й Волині у перший день різдвяного посту ходили до кумів «полоскати зуби горілкою». Випивали по 100 грамів. Вдавали, що виполіскують зуби від скоромної їжі.
«Моя мати в перший день посту всі сковороди вижарювала й випарювала горшки. Щоб ніде не залишилось ні жиру, – говорить 76-річна Софія Усиченко із с.Луковець Хорошівського району. – Хоть батько й був головою сільради, а піст тримала вся сім’я – і старі, і малі. Сала – ніззя, молока й масла – ніззя, яєць – ніззя. Я хворіла весь час, то важко було його тримати. Але мені не давали послаблення. Єдиними смаколиками для дітей були горіхи, насіння, сира бруква чи морква. Її гризли, як зайці».
Вживали пісний борщ або юшку на лляній олії з грибами, капусту сиру й квашену, млинці на воді. Їли пиріжки з «таком» – тобто, без начинки. А ще варили кисіль.
«Кисіль називали «жур», – каже Софія Усиченко. – Заливали пшеничне чи вівсяне борошно кип’ятком. Додавали сушені чорниці або клюкву. А підсолоджували печеним цукровим буряком. Варили його «на круту». Кисіль не пили, як зараз. а різали ножем, як холодець чи желе».
