У Буках господар-мажор захопив берег річки Тетерів і закрив шлагбаумом та високим парканом прохід до берега

Мальовничі береги річки Тетерів приваблюють не лише відпочивальників, а й тих, хто мріє оселитися в тихому містечку подалі від міського шуму та метушні. Останні кілька років можна спостерігати, як на околицях Житомира біля води один за одним швидкими темпами виростають красиві будинки. Їхній вигляд спонукає до думки, що господарі мають добрі статки, бо ж отримати дозвіл на забудову берега непросто, як і вкласти кошти у саме будівництво та облаштування затишного гніздечка.

Вже не один рік жителі села Буки воюють з новим сусідом, який забудував берег річки. Раніше на цьому місці відпочивали та організовували влітку обрядові свята. Тепер широку дорогу, яка вела до пейзажного вигляду та чистої води, загородив шлагбаум та високий паркан з табличкою «Ведеться відеоспостереження», а над розкішним маєтком на всю вулицю майорить державний прапор. Огорожа закінчується за кілька метрів від води, а до берега прилаштована ще й стоянка для човнів.

Селяни вражені нахабством господаря і переконані, що його господарська діяльність незаконна. Коли у 1980-х роках будували Денишівське водосховище, аби забезпечити потреби Житомира у воді, у прибережжі Буків відселили людей, а всі будинки знесли. Натомість у 2009 році там розпочалося нове будівництво.

«Нас виселили звідси у 1983 році і заставили розібрати хату. Тут було 52 будинки. Потім підняли воду і залишилися береги, порослі травою. Все село ходило сюди купатися і відпочивати. Якось пізніше моя сестра хотіла поставити тут вагончик для дачі, щоб приїжджати з онуками, але їй заборонили і сказали, що це санітарна зона і ніяких будівель бути не може. Хто і як дав землю під це будівництво, навіть не знаю», – каже місцева жителька Людмила Басіна.

Людям відомо, що господар частини берега і маєтку на ньому – це президент Житомирської торгово-промислової палати Андрій Михайлов. Жителі Буків впевнені, що він розпочав будівництво без жодного дозволу, але тепер дивним чином всі документи якось з’явилися. Першим почав писати запити в різні органи Борис Андрійчук, який народився та виріс у Буках. Нині від представляє громадську організацію «Буківська родина».

«Справа в тому, якби на своєму місці була архітектурно-будівельна інспекція та екологічна інспекція, вони б це все одразу призупинили, а так це прояви суцільної корупції. Тут є два ключові питання. По-перше, закривається доступ всім жителя села до річки. Якщо ми це не припинимо, то через 5 років будемо, як папуаси, сидіти на деревах і дивитися на Тетерів. По-друге, питний резервуар тут зробили тому, що для Житомира не вистачало води. От стоїть його будинок на відстані 35 метрів від урізу води, а має бути 50. Йому потрібно було зробити вигрібну яму для каналізаційних стоків. Є загроза, що вона стоїть десь на березі і все стікає у річку, а потім місто Житомир п’є цю водичку. Сюди приїжджав еколог і сказав, що тут порушень немає, у власника є акт, а він купив земельну ділянку з будинком. Але ж ви бачите, люди розповідають, що всі будинки тут розібрали, тобто не було тут нічого», – розповідає Борис Андрійчук.

Селяни переконані, що всі дозволи і погодження Андрій Михайлов отримав заднім числом. Мовляв, поважний статус і посада дозволяють йому впливати на різні структури та органи влади. При цьому, так вважати у людей є достатньо підстав. Борис Андрійчук показує офіційні відповіді на запити, які він особисто подавав, починаючи із 2009 року. Всі документи є розпорядженні газети «Субота».

У травні 2009 року Житомирська міжрайонна природоохоронна прокуратура Житомирської області відписала Борису Андрійчуку, що дві земельні ділянки, на яких зведено огорожу, належать відповідно до державного акта на право власності гр.Михайлову А.Г. пл.0,10 га для будівництва та 0,16 га для ведення особистого селянського господарства. Апелюючи до Водного та Земельного кодексів, документ пояснює, що гр.Михайлов А.Г. порушив вимоги законодавство, оскільки встановив залізобетонне огородження у прибережній захисній смузі річки Тетерів без наявності дозвільних документів.

Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури 2 грудня 2009 року повідомив, що за період з 1990 по 2009 р. гр. Михайлов А.Г. для отримання документів не звертався.

25 грудня 2009 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області відповіла на звернення: «Гр. Михайлова А.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Дозвіл на виконання робіт по будівництву індивідуального житлового будинку по вул.Зарічній, в с.Буки гр.Михайлову А.Г. інспекцією не видавався».

Буківська сільська рада у листі від 13 липня 2011 року повідомила, що була зареєстрована заява Михайлова Андрія Георгійовича «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,10 га в с.Буки», але відповідного рішення на 22-й сесії 5 скликання від 28 лютого 2008 року немає.

Як бачимо, претензії до господаря будинку на березі Тетерева, небезпідставні. Більше того, нещодавно поруч із оселею Андрія Михайлова з’явилася дорев’яна огорожа. Як з’ясувалося, на цю ділянку кинув оком пан Ізнагірський. У Валентина Ізнагірського стоїть навпроти батьківська хата, яку він давно залишив. Тепер тут акт на право власності землею має його син Руслан. Борис Андрійчук стверджує, що на документі стоїть підроблений підпис колишнього сільського голови Анатолія Ярошовця. Тодішній голова села каже, що нічого подібного не підписував. Нині документ вивчають у правоохоронних органах, аби з’ясувати, чи справді вони сфальсифіковані. За словами Бориса Андрійчука, слідчі перевірять і дозволи на землю, які нібито має Андрій Михайлов.

Якщо біля розкішного маєтку з’явиться ще один будинок, то річку Тетерів у селян просто заберуть. Доступні на дозвіллі купання та риболовля можуть стати розкішшю і привілеєм лише для обраних.

Тим часом, Буками поширюються чутки, що другий берег річки теж взяли в оренду під сінокіс. Селяни налякані і збентежені, що все навколо так легко віддається у руки нових господарів, які встановлюють всюди свої порядки та ігнорують думку громади. Таких власників у селі називають «пришельцями», бо ж вони не місцеві. Люди впевнені, що свої на таке не підуть, а приїжджим, на жаль, правила не писані. Вся надія у жителів Буків поки що залишається на правоохоронні органи, які цього разу зможуть встановити справедливість.

Громада обурена нахабством нового сусіда