Зимової ночі 2014 року мене розбудив несподіваний дзвінок. Це був мій гарний знайомий Василь Савенко – симпатична, успішна і заможна людина.
«Тільки що прилетів із Гданська. Біжу на Майдан», – почув у слухавці.
Була третя година ночі. Відразу після дзвінка я заснув і лише вранці зрозумів, що друг на всякий випадок прощався зі мною…
Прийшла нова влада. Не будемо говорити ні про інфляцію, ні про банки, які лопнули, ні про здирницькі тарифи. Скажемо лише одне – в елітних київських квартирах з’явилися дикі бойлери. Київські друзі купували їх і казали, що мер Кличко – це добре, треба лише потерпіти.
І ось тепер, здається, у всьому Києві зникла гаряча вода. Київські друзі взагалі не хочуть говорити ні про Кличка, ні про нову владу…
