До багатьох реформ, які афішовані та тривають зараз в Україні, додалася ще й судова. Пересічному громадянину гасла про зміни та їхній очікуваний ефект мало про що говорять, поки він не відчує цього на власній шкірі. Виявляється, що незавершена реформа судової системи вже демонструє себе в не найкращому світлі. Розгляд багатьох справ у судах затягується і на остаточний вердикт служителів Феміди доводиться чекати значно довше, ніж раніше.
Судова реформа стартувала ще на початку року з Верховного суду України, склад якого не сформований і досі. Нині триває набір суддів у суди першої інстанції (районні та міські). Тим часом розглядати справ там немає кому.
Ситуацію прокоментував юрист із 22-річним досвідом, генеральний директор Східно-європейської корпорації юридичної та правової допомоги Анатолій Репіков: «Богунський та Корольовський районні суди міста Житомира, а також Апеляційний суд Житомирської області зараз заповнені лише на 50%. Багато суддів просто йдуть на пенсію, а між тими, хто залишився, розподіляються справи, які раніше вели інші люди. Таким чином, новий суддя змушений розглядати кожну справу з початку, що значно сповільнює всі процеси. Зараз навантаження на одного суддю збільшилося втричі. У такій ситуації якість прийнятих рішень буде погіршуватися. Вже є прецеденти, що судді призначають наступні засідання аж через 3-4 місяці».
Строки розгляду справ суддями майже не дотримуються. Цивільно-процесуальний, господарсько-процесуальний кодекси України, а також Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначають такі дедлайни. Часові рамки розгляду справ не повинні перевищувати 1-2 місяців, але на практиці такі норми ігноруються.
Відтік суддівських кадрів пенсійного віку пов’язаний із законодавчими змінами, які найближчим часом суттєво скоротять доходи служителів Феміди на заслуженому відпочинку. За словами фахівців, ті, хто вчасно пішов на пенсію, отримуватимуть 80-90% від свого окладу. Тобто, в середньому суддям гарантована пенсія у розмірі 20-25 тис. грн. Реформа ж значно скоротить розмір щомісячної допомоги майбутнім пенсіонерам, а тому люди в мантіях поспішають залишити свої посади.
Більше того, не всім громадянам, які приходять у пошуках справедливості до суду відомо, що чимало служителів Феміди є звичайними утриманцями, котрі живуть за наші податки. Яскравий приклад, це суддя, що пропрацював на посаді 5 років і чекає на перепризначення. Він не займається розглядом справ, але зарплату отримує своєчасно.
«У вересні вже можемо очікувати на колапс у судах через брак достатньої кількості суддів. Взагалі реформа судової системи в нас проходить дивним чином. Суддів почали набирати спочатку до Верховного суду, далі у суди першої інстанції і аж потім – до апеляційної. За логікою, цей набір має виглядати так: Верховний суд, апеляційна інстанція і аж тоді перша. Якщо вже проводити реформу в системі судочинства, то доцільно впорядкувати й Кодекс України про адміністративні правопорушення. У ньому взагалі не передбачена процедура оскарження рішення суду в касаційній інстанції. Відтак, апеляційний суд ставить останню крапку. Нагадаю, що саме цей кодекс регулює всі митні збори та штрафи», – резюмував Анатолій Репіков.
