Хочете зайти скупитися у цій крамниці з маленькою дитинкою, яку привезли в дитячому візочку? Будьте готові, що вас туди ніхто не пропустить…
У мережі Facebook користувачка із Житомира Світлана Огороднікова розмістила публікацію, у які розповіла про свій невдалий похід до цієї крамниці. Ось, що написала мама двох діток:
«Я мама двох діток. Меншому завтра місяць (ред. дата публікації — 31 липня), майже дорослий! А старшенький йде до першого класу! Перший клас у нас справа недешева і я, як порядна мама, вирішила вже готуватися… У Житомирі всі хвалять так звану зелену палатку на Скорульського, там дешево і вибір чималий… От ми втрьох і поїхали збирати старшого, щоб той гриз граніт науки з гарною канцелярією… Нічого не передвіщало неприємностей… Захожу зі своїми хлопцями, а тут мене пропускають тільки зі старшим, а меншого запропонували у дитячому візочку лишати тут, при вході! Як я місячну дитину можу лишити десь, з якимось хлопчиком 25 років, який типу надійний охоронець магазину? Питаюсь, на якій підставі? Відповідь — рішення адміністрації, мовляв, читайте оголошення на стенді! Я то його знайшла, але хто та “грамотна” людина, яка його писала, — не зрозуміла. На прохання погукати адміністратора — дали візитку. Телефоную, прошу з\’єднати з керівництвом і озвучую проблему. Скидають дзвінок. Телефоную другий раз, кажу, що зроблю антирекламу. У слухавці чую: “… зараз вийде хтось там з керівництва”. Чекаю… Через хвилин 10 виходить до мене хлопчина у червоній футболці, без беджа і, не представляючись, починає нести якусь фігню… У мене очі були, як 5 копійок. Ось деякі його перли:
– у законі не написано, що я повинен вас пропустити;
– лишайте дитя у візочку на охоронника, він сам молодий папа, він вашого не образить;
– то в чому проблема: забирайте дитя, візочок на охорону, та й садіть у наш візок (ред. слова мами: такий собі продуктовий візок з маркету. Нагадаю, що нам місяць тільки завтра);
– (ред. слова мами, вона запитує: де пандус для візків, щоб могли зайти такі, як я, або люди з обмеженими можливостями? у відповідь жінка чує: пандусу немає… Але інваліда ми раді бачити, бо це людина! Знову слова мами: а моє місячне дитя тоді хто, твою ж ****? А він ще не може купувати, твою ж ****!
– нам простіше вас не пустити, ніж потім з нестачами мати справу (ред. слова мами: хоча я запропонувала на виході перевірити мій візок).
Менший зрозумів, що то про нього, почав нервувати… А заступився за мене молодий хлопчина. Дякую йому, він то по ділу намагався йому пояснити, але представник керівництва ні в яку! На вулиці хлопчина мене наздогнав, сказав, що він з АТО і йому не приємно, коли є така несправедливість. До речі, хлопчина не грубив, а все толкував по ділу, а керівник зеленої палатки “стрибав” до нього! Це мало непристойний вигляд! Ще раз дякую хлопцю, який вступився за мене! Можна було б викликати поліцію, але менший вирішив, що нерви мами і керівництва зеленої палатки треба берегти…
Мораль… Та що з тої моралі… Бережіть своїх діточок!
P.S. У схожому наметі, біля ТЦ “Житній” нас чекали приємні дівчата, їм не заважав мій менший і ми чудово скупилися)».
