Мініатюрна жінка з екзотичним для України бронзовим кольором шкіри, чорним волоссям і палаючими темно-карими очима – це Една Кортес Рамірес, мандрівниця з Мексики. Цього року в літню відпустку вона прилетіла до Європи, до своїх друзів у Швейцарію. І вже звідти прилетіла до України, щоб тиждень погостювати у ще одних своїх друзів, у Житомирі. Більше про те, хто така Една, як вона подорожує і чи подобається їй відпочивати в Україні – в нашому інтерв’ю.
– Едно, ще раз вітаю Вас на українській землі! Розкажіть, будь ласка, про себе.
– Я народилася і живу в місті Гвадалахара, штат Халіско. Маю п’ять братів та троє сестер. Я отримала педагогічну освіту й 15 років пропрацювала вчителькою в дитячому садку. Мій чоловік мав власний торгівельний бізнес. На жаль, мій чоловік помер від раку. На той час нашим трьом синам було відповідно дев’ять, сім та п’ять років. Зарплата вчительки не дозволяла мені утримувати сім’ю, тому я звільнилася і почала працювати в торгівельному бізнесі. Я навчилася сама, як вести бізнес. Нині мої сини вже дорослі, мають свої сім’ї та дітей. Коли мої сини виросли, я отримала більше часу й можливостей на подорожі. Поки діти були малі, то з ними, а також з мамою, братами й іншими родичами об’їздила майже всі штати Мексики.
– Як Вас зустрів аеропорт Бориспіль? Чи не стикнулися з певними проблемами під час отримання туристичної візи?
– Я чекала чотири години в аеропорту, перш ніж мені працівник аеропорту дав туристичну візу. Це була неділя і лише один працівник обслуговував всіх іноземців, кому потрібна була туристична віза. Він перевіряв документи, робив фотографії. В черзі було 17 осіб, це були люди з Австралії, Китаю, Індії, країн Африки. Один із чоловіків пожалівся мені, що вже чекає на візу сім годин. Мені дали туристичну візу на 15 днів і я за неї заплатила 100 американських доларів. Це дуже дорого. В інших країнах віза дешевша або її не потрібно. В аеропорту мені прийшли на поміч українка Ірина та громадянка Австралії, які допомогли повідомити українським друзям, що я вже в аеропорту й чекаю на візу.
– Українці мають таку приказку: «Не май сто карбованців, а май сто друзів». Чи багато друзів Ви маєте і як це допомагає Вам подорожувати?
– Так, я маю багато друзів. Зазвичай я приїжджаю в гості до моїх друзів, а натомість мій дім в Мексиці завжди відкритий для них. Цього літа я погостювала в друзів у Швейцарії, Італії та Україні. Ще раніше побувала в Польщі, Канаді, США, країнах Південної Америки: Гватемалі, Колумбії, Еквадорі, Аргентині. В країнах Південної Америки дешевші перельоти та проживання. Я люблю подорожувати. Коли маєш заощадження, то подорожі – це найкращий шлях їх витратити. Ти маєш одне життя і тому повинен насолоджуватися кожною хвилиною.
– Де ви побували в Україні й що Вас вразило?
– Я побувала в Києві, Житомирі, Умані та Бердичеві. Насамперед мене вразили люди. Українці дуже товариські й раді допомогти. Вони мають хороші освіту, рівень виховання та манери. Звичайні українці часто не мають великого достатку, як і прості мексиканці, проте українці мають вищий рівень культурного поводження в суспільстві. Мені сподобалися українські церкви – православні та католицькі. Як на мене, православні християнські церкви мають особливо вражаюче гарне оздоблення всередині храму. Я не могла намилуватися іконами, вони зовсім інші.
– Чи кардинально відрізняється рівень життя в Україні та Мексиці?
– У Мексиці сильніша економіка, бо на території моєї країни працюють багато фабрик і заводів з США та інших країн. Мексика більша країна з більшими можливостями для бізнесу. Проте, як і українці, мексиканці їдуть на заробітки в інші країни. Переважно до США. Ціни на їжу, одяг та іншу продукцію в Україні менші, ніж в Мексиці. Стан українських доріг схожий з мексиканським. Є чудові головні дороги та жахливі регіональні. У Мексиці деякі дороги віддано в приватну власність. Покриття таких доріг є хорошим, проте за користування приходиться платити. На мою думку, Мексика має більше економічних і соціальних проблем, ніж Україна.
– Які подарунки з України Ви везете додому?
– Це сувеніри, жіноча сорочка з вишивкою, житомирські цукерки, іконки, камуфляжна солдатська сорочка для мого сина.
– Чи рекомендуєте Ви іншим закордонним туристам відвідувати Україну?
– Так, я рекомендуватиму своїм друзям відвідати Україну. Тут живуть хороші люди. Є багато красивих храмів. Я маю позитивний досвід подорожування, бо я завжди їду в країни, де живуть мої друзі. Якби я подорожувала сама, можливо, в мене б був негативний досвід. Як на мене, це велика різниця – ти подорожуєш сам чи з друзями.
Фото з власного архіву Едни Кортес Рамірес
На День ВДВ у Житомирі
У Бердичеві
Енда в Італії
