Народні депутати після літніх канікул зібралися на перше в цій сесії пленарне засідання. Після урочистого відкриття депутати з третьої спроби змогли ухвалити порядок денний. Потім узялися за освітню реформу і врешті прийняли її. Це перша з п\’яти реформ, які депутати мають ухвалити цієї осені. Про особливості нового парламентського сезону говоримо з народним депутатом України, головою Житомирської обласної організації ОПОЗИЦІЙНОГОТ БЛОКУ Юрієм ПАВЛЕНКОМ.
– Юрію Олексійовичу, на Вашу думку, які основні завдання стоять перед Верховною Радою восени 2017-го?
– Пріоритетні питання – мир на сході країни, виконання Мінських угод, повернення наших людей і територій, вихід з соціально-економічної кризи, запуск реального сектору економіки, вирішення соціальних проблем… Але в першу чергу, Уряду необхідно нарешті представити свою програму виходу з кризи, яка продовжує поглиблюватися у всіх сферах. А завдання парламенту – розглянути і прийняти пакет законів, які забезпечать виконання цієї програми, в іншому випадку криза в країні буде тільки поглиблюватися.
– Вже у перший день роботи Верховна Рада ухвалила у другому читанні освітню реформу. Яка доля чекає на ініційовані урядом інші реформи (пенсійну, медичну, земельну)? Чи можливе їхнє схвалення на цій сесії?
– Якщо запитати у вчителів, чи бачив хтось з них освітню реформу, то практично ніхто її не бачив, крім керівників міністерства, які її придумали. Вона повинна була б пройти широке обговорення в суспільстві, адже торкнеться 4 млн учнів. Ми не підтримали її. Окрім того, що дитина буде виходити зі школи в 19 років, маємо відмову від поглибленого вивчення основних базових предметів, що призведе до зниження рівня знань і скорочення кількості вчителів.
Сьогодні і без того через непрофесійні дії влади маємо чимало проблем у сфері дотримання прав дітей, у тому числі на отримання освіти, всебічний розвиток. Згадайте лише ситуацію з Корчацькою школою у Житомирському районі, де керівництво ОТГ вперто не хоче виконувати ухвалу суду і не дозволяє розпочати навчальний процес у школі. Діти опинилися поза межами навчального закладу, проігноровано і їх права, і права батьків, маємо численні порушення у правовому полі, у тому числі щодо нормативного регулювання освітньої галузі. І це не перше, і, мабуть, не останнє із порушень, якими, на жаль, супроводжується процес децентралізації. Аналогічні кричущі ситуації з закриттям шкіл без згоди з громадою мали у Пулинському, Радомишльському, Романівському та інших районах, де батьки змушені були на знак протесту перекривати автодороги, позиватися до суду. Так не має бути у відносинах між владою і громадою.
Медична реформа – це ще більш проблемна реформа. Вона суперечить двом нормам прямої дії ст. 49 Конституції України: це гарантована державою безоплатна медицина і заборона на закриття медзакладів. Незрозуміло як депутати, які готові за неї голосувати, будуть роз\’яснювати її своїм виборцям. Вся медична реформа звелася до двох речей – введення платної медицини та створення організації в рамках міністерства, яка в ручному режимі розподілятиме 90 млрд бюджету медицини.
Так звана «пенсійна реформа» – це зменшення кількості пенсіонерів і завуальоване збільшення пенсійного віку. Це черговий обман людей, тому що є намагання зменшити кількість пенсіонерів за рахунок страхового стажу. Люди, які не матимуть як мінімум 25 років стажу, будуть просто вимушені чекати 65-ти років, щоб отримати соціальну допомогу.
Уряд повинен починати пенсійну реформу з проблеми дефіциту Пенсійного фонду і пошуку шляхів його наповнення. Дефіцит ПФ потрібно зменшувати не за рахунок зменшення виплат пенсіонерам, а за рахунок більш якісного наповнення цього фонду. Потрібно відновити робочі місця, повернути в Україну більшість з 5 млн трудових мігрантів, які працюють за кордоном, збільшити зарплату в промисловості і за рахунок цього зменшити дефіцит Пенсійного фонду. Вихід потрібно шукати у корені проблеми. Позиція фракції ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ незмінна – ця так звана «пенсійна реформа» шкідлива для країни і вона збурить дуже багато людей, коли вони зрозуміють, що не зможуть вийти на пенсію у 60 років.
Також люди категорично проти відкриття ринку землі і тому ми будемо наполягати на продовженні мораторію на її продаж. Інакше це призведе до великої катастрофи. Неприпустимо запроваджувати ринок землі під тиском Міжнародного валютного фонду. Це питання можна обговорювати тільки після проведення всеукраїнського референдуму. Інакше такі дії влади можуть стати колосальним подразником для людей, створюючи умови для соціального протистояння.
Загалом, не можна нашвидкоруч розглядати такі соціально чутливі питання. Вони передусім повинні бути відпрацьовані в суспільстві, адже торкаються кожної людини. Тому ми не будемо підтримувати в такому вигляді ані медичну, ані пенсійну реформи.
– Які перспективи, на Вашу думку, має анонсований президентом і секретарем РНБО закон про реінтеграцію Донбасу?
– Ніякими окремими законами питання реінтеграції Донбасу не вирішити. Необхідно рухатися в рамках Нормандського і Мінського форматів, узгодити «дорожню карту», забезпечити безпеку, прийняти пакет політичних рішень.
Ці закони повинні створити основи вирішення політичних, економічних, соціокультурних, гуманітарних проблем, що виникли в ході конфлікту. Ми вимагаємо негайного припинення блокади Донбасу і поетапного відновлення порушених господарських і гуманітарних зв\’язків з регіоном країни, який перебуває в складному становищі. Держава повинна реалізувати свої обов’язки щодо соціального захисту та забезпечення гуманітарних прав громадян України, а не втягувати народ провокаціями в новий виток кризи.
ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК наполягає: по-перше, на обов\’язковій попередній презентації та публічному експертному розгляді тексту законопроекту. Припинення конфлікту – це не тема для політичних інтриг і піару окремих політиків, яку б посаду вони не займали, це питання всього суспільства і воно має право знати про те, які плани виношує влада.
По-друге, до розгляду Закону провести парламентські слухання щодо виконання Україною своєї частини Мінських угод. Ми вважаємо, що в результаті слухань повинна бути створена міжфракційна депутатська група, яка буде працювати над пакетом з політичного врегулювання. У нас є свої напрацювання в цій частині і ми готові запропонувати їх до обговорення.
По-третє, створити міжфракційну депутатську групу для участі в переговорах і консультаціях в рамках Мінського формату.
По-четверте, перед тим, як визначитися щодо будь-якого закону, ми будемо враховувати публічну позицію наших європейських партнерів по даній ініціативі. Тільки в цьому випадку наші кроки будуть вести до миру, а не відводити від нього.
Це наша вимога, наше позиція. Якщо вона буде проігнорована і влада прийме провокаційне рішення по Донбасу, ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК зробить все, щоб вже цієї осені відбулися дострокові парламентські вибори. Нам потрібен парламент миру і уряд національної згоди. «Партії війни» повинні визнати свою поразку і піти. Інакше своє слово скаже народ.
– Чи можливі зміни в уряді або відставка прем\’єра цієї осені?
– Крісла хитаються під всім складом уряду. Дійшло до того, що вони просто бояться вийти до трибуни ВР і прозвітувати про свою роботу. Я не розумію, хто, окрім двох правлячих фракцій, сьогодні може підтримувати нинішню економічну політику уряду. 5 мільйонів трудових мігрантів за кордоном, в країні галопуюча інфляція, нестабільність національної валюти, від’ємне сальдо торгівельно-економічного балансу, – всі складові економічної кризи. Цей уряд не просто боїться звітувати про свою роботу, у них немає ніякої конкретної програми по виведенню країни із кризи. Немає чіткої програми дій уряду. А проведення цих так званих реформ – це імітація роботи і відведення уваги суспільства від тотального зубожіння громадян. Не може існувати країна, якщо в її уряду немає плану по виходу з кризи, немає законопроектів, які мав би прийняти парламент для законодавчого закріплення її виконання. Цей уряд є недієздатним і неспроможним швидко та ефективно вивести країну з кризи. У ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ є анти-кризова програма, в нас напрацьовані закони і ми готові їх надати, аби в країні почалися дієві зміни і люди побачили, що економіка працює, а їхнє життя справді покращується.
– Чи зможе за такої ситуації Рада ефективно працювати? Яка доля коаліції? Чи можливе об\’єднання опозиційних фракцій?
– Парламент цього скликання за два роки довів, що є не працездатним. Політична криза посилюється, ВР живе окремим від реальних потреб людей життям і не відповідає викликам сьогодення. Позиція керівництва Верховної Ради також не конструктивна. Вони відстоюють вузькі інтереси коаліції і не відповідають на питання, які турбують все суспільство. Наприклад, людей непокоїть питання тарифів. В цій ситуації парламент повинен прийняти закони, які дозволили би людям вижити з цими грабіжницькими тарифами. Але Верховна Рада цим не займається, вони голосують за якійсь декларації або намагаються протягнути чергову псевдореформу уряду після кулуарних домовленостей. Крім того, треба врешті-решт провести реформу парламенту, яка підвищила би якість його роботи. Торік місія Європарламенту з підвищення інституційної спроможності Верховної Ради на чолі з Петом Коксом дійшла висновку, що реформа українського парламенту практично заблокована. З того часу нічого по суті не змінилося: ми так і не побачили відбору пріоритетних законів, квотного принципу внесення законопроектів до сесійної зали від фракцій, а також дотримання права опозиції.
– Тобто, вже цієї осені цілком можливі дострокові вибори Верховної Ради?
– Cьогодні правляча коаліція і влада в цілому як ніколи бояться позачергових виборів Верховної Ради. При нинішньому рівні довіри до їхніх політичних сил не усі потраплять до парламенту. І тому вони тримаються за свої посади, за нинішнє скликання парламенту, хоча воно має довіру суспільства 4%. З таким рівнем довіри здійснювати будь-яку політику, проводити реформи Верховна Рада не має права. Цей парламент через кулуарні домовленості проводить ту чи іншу реформу, імітує бурну діяльність, але системної роботи немає. Парламент із настільки низьким рівнем довіри людей, який відокремився від реальних потреб громадян, має бути переобраний. Нічого в цьому страшного немає, і розмови про перевибори – це не розхитування ситуації в країні, як вигадують представники влади. Всі розуміють, що нинішнє скликання парламенту не дає відповіді суспільству на ключові питання, які його турбують. Майбутнього у цієї Верховної Ради немає. Більшість громадян Україні в опитуваннях засвідчують підтримку дострокових виборів. Вони потрібні для встановлення національного миру, соціальної справедливості та економічного розвитку. Тому провівши перевибори в жовтні ми можемо отримати відповідальну владу вже в грудні. Але на жаль сьогодні ми бачимо, що ця влада триматиметься за свої крісла до останнього.
