13 вересня святкує своє 90-річчя поважний житомирянин, улюблений тато, дідусь і прадідусь Юрій Васильович Сітченко.
Роки не змінюють його глибоких блакитних очей, теплої посмішки, дотепних жартів і гостинності. Полковник Збройних Сил України Юрій Васильович демонструє рідним зразок гідності та порядності. Його принциповість, відповідальність, бездоганна акуратність та ретельність залишаються таким ж, як і в молодості.
Юрій Сітченко народився у с.Пісочин Харківській області. У 1944 році 17-річного юнака призвали в армію, з якою він і пов’язав своє життя. 33 роки Юрій Васильович прослужив у Прикарпатському військовому окрузі, в якому відповідав за забезпечення матеріальним майном військовослужбовців. Проходив службу у Коломиї, Стрию, Івано-Франківську, Львові, а в 1976 році потрапив у Житомир, де через 2 роки вийшов на пенсію. Ще молодий духом, активний і заповзятий він прожував працювати у військовому трибуналі, інженером із цивільної оборони, інспектором із кадрів.
Разом із дружиною Олександрою Михайлівною Юрій Васильович виростили та виховали сина, двох онуків та правнучку. Вони познайомилися в Івано-Франківську, а далі долі молодої медсестри з глибокими очима та розкішною косою, яка пройшла усю війну, та стрункого військового міцно переплелися. По життю вони завжди йшли разом.
Про секрет свого довголіття Юрій Сітченко розповідає з посмішкою: «Головне – це гарний настрій і оптимізм. Я не люблю критикувати людей. По житті мені додають наснаги риболовля і робота на дачі».
Під час розмови з Юрієм Васильовичем перед ним на столі лежала газета «Субота». Ювіляр каже, що це його улюблене видання, яке він передплачує роками.
«У «Суботі» мені подобається все. Із задоволенням читаю газету від першої до останньої сторінки», – стверджує Юрій Сітченко.
Він пригадує, що свого часу навіть виграв приз від народного тижневика. Кавовий сервіз подарував дітям на знак вдячності за те, що ніколи не відчуває самотності. Справді, щодня діти та онуки навідуються в гості до Юрія Васильовича, а тому сумувати йому ніколи. У проміжках, коли залишається сам, слідкує за новинами і добре поінформований на будь-які теми.
Як і щороку, Юрій Сітченко прийматиме телефонні вітання з Днем народження із різних куточків світу. У зігрітій теплом посмішок і залитій сонцем оселі зберуться найрідніші люди, аби подякувати за його любов, надійність і вірність своїй сім’ї.