Всі ми розуміємо, що Україна стане європейським економічним і технологічним «тигром», на кшталт Сінгапуру або Тайваню, ще не завтра. Але українцям, у тому числі і жителям Житомирщини, важливо знати, що країна і регіон, в якому вони живуть, розвивається, а не деградує, що депутати приймають потрібні рішення, а не тільки змагаються в красномовстві в сесійній залі, влаштовують скандали і ділять землю.
Втім, нинішній голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма на скандаліста і балакуна не схожий. І на любителя гри на публіку – теж. Напевно, це краще, ніж бурхливі сольні виступи на кожному засіданні сесії і безперервне з\’ясування стосунків з усіма і кожним. Але чим взагалі займається законодавча влада області, і яка роль у прийнятті рішень голови обласної ради?
Редакція тижневика «Субота» вирішила намалювати своїм читачам невеликий усний портрет Володимира Ширми під час інтерв\’ю з ним. Говорили про процес створення об\’єднаних територіальних громад, про оновлення матеріальної бази медичних та освітніх установ області, про погані дороги, про те, як координувати роботу облради, щоб усі депутати, фракції, які представляють партії з дуже різноспрямованими політичними векторами, голосували саме за рух вперед, а не «вправо-вліво-назад».
Почали з об\’єднання територіальних громад:
– Йде процес створення ОТГ, райони як адміністративні одиниці втрачають значимість. Як це позначається на діяльності обласної ради та які нові завдання ставить?
– Так, роль і значення районів дещо нівелюється в зв\’язку зі створенням ОТГ. Це особливо видно там, де в межах районів лише одна, дві, три об\’єднані територіальні громади. Наприклад, як у Народичах. Та й в Олевському районі тільки одна сільрада залишилась. Можна сюди додати і Попільню, і Баранівку. Зрозуміло, роль району при створенні ОТГ знижується. Це закономірно і це нормально. Ми давно говорили, що повноваження потрібно передавати на місця. Ось вони і передаються. Обласній раді теж доводиться переналаштовуватися. Нічого страшного, переналаштуємося. Днями було виїзне засідання координаційної ради в Овручі. Звучали питання: як довго будуть існувати райони і районні ради? Я пояснив, що однозначно сказати важко, але вже напрацьовані законопроект і постанова Кабінету Міністрів, у якій покроково викладений шлях територіальної перебудови країни. Однак до виборів до Верховної Ради, наскільки я зрозумів, райони залишаться в існуючих кордонах. Але є пропозиція, хоча, як її буде реалізовано, важко сказати: потрібно визначити дві пілотні області, де проведуть укрупнення районів до кордонів потенційних госпітальних або повітових округів. Для прикладу: Народицька ОТГ, що увібрала в себе весь район, може увійти до майбутнього Коростенського повіту.
– У 2018 році добровільне об\’єднання громад завершується. А далі що: примусове укрупнення територіальних одиниць?
– Після 29 жовтня більшу половину території області займуть сформовані об\’єднані територіальні громади. Потім значна частина населених пунктів, мабуть, приєднається до вже існуючих ОТГ – надходять такі пропозиції. А далі – слово «добровільне» з словосполучення «добровільне об\’єднання територіальних громад» вилучається, і повноваження по формуванню ОТГ будуть передані на рівень обласної держадміністрації. Але вже зараз районам запропонували визначити майбутні центри майбутніх ОТГ.
– Чи всі вже існуючі ОТГ є життєздатними в економічному сенсі адміністративними одиницями?
– Виходячи з того аналізу по наповненню бюджетів ОТГ, який у нас є, я не виключаю, що частина вже сформованих ОТГ буде приєднуватися до економічно сильніших.
– Наприклад?
– Наприклад, є у нас в Черняхівському районі невелика ОТГ – Вільська. Вона не може впоратися з усіма повноваженнями, які покладаються на ОТГ. А поруч – Оліївка, Кам\’янка, які здатні створити потужну ОТГ. Я не виключаю, що Вільська територіальна громада увійде в більш потужне об\’єднання. Такі приклади можна знайти і в інших районах області.
– А на Оліївку і Житомир зазіхає…
– Пройдуть вибори, буде створена територіальна громада, і такі «зазіхання» не дуже просто буде реалізувати.
– Що очікує Житомирську область у наступному бюджетному році? Томографи купили. Потрібні ангіографи для лікування інфарктів … Що ще?
– Ангіографи – це лише крапля в морі наших потреб. Це стосується і охорони здоров\’я, і освіти, і дорожньої галузі, і інших. Якщо говорити про охорону здоров\’я, наші плани дуже залежать від того, які рішення будуть прийняті Верховною Радою щодо реформування галузі. Але у нас є величезна проблема, яка в будь-якому випадку вимагає якнайшвидшого вирішення. Це обласний онкодиспансер, який потрібно привести у відповідність до вимог сучасної медицини. Якщо говорити про освіту, зараз ми ремонтуємо й утеплюємо 30 шкіл за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку та за рахунок співфінансування.
– Кілька кілометрів відремонтованих цього року доріг не дають впевненості, що колись всі 8,5 тисяч кілометрів доріг Житомирщини стануть дійсно повноцінними дорогами. Чи є надія на прискорення цього процесу?
– На наступний рік у нас великі плани по ремонту доріг. В даний час проводяться тендери. А навесні за рахунок надходжень від перевиконання по зборах на місцевій митниці ми почнемо реалізацію наших планів. Крім того, від Державного фонду регіонального розвитку ми очікуємо на ці цілі до 700 мільйонів гривень.
– Може, і на ремонт дороги Житомир-Виступовичі трошки залишиться? Дорога стає непрохідною!
– Є в планах на наступний рік і ремонт цієї дороги.
– А щодо ремонту доріг місцевого значення?
– Дороги місцевого значення повинні бути передані на утримання місцевих бюджетів.
– Чи триватимуть програми допомоги домогосподарствам у придбанні доїльних апаратів, встановлення сонячних батарей і … в чому ще?
– Так, ці програми продовжаться. Продовжимо також допомагати в термосанації будинків, причому установка сонячних батарей є одним із пунктів цієї програми. Подібні програми працюють також у ряді районів і об\’єднаних територіальних громад. Жителі області мають можливість отримати безвідсотковий кредит, щоб зробити своє житло більш комфортним і дешевшим в експлуатації. Нагадаю, що нами започаткована ще одна подібна програма – «Власний дім». Вже є перші результати її реалізації. Так, в Пулинському районі родина учасника АТО, в якій троє дітей, взяла 150 тисяч гривень безвідсоткового кредиту терміном на 20 років для капітального ремонту свого будинку. Програма має великий попит, тому в наступному році ми плануємо збільшити її фінансування і підключити до неї місцеві ради на умовах співфінансування.
– Які ще обласні програми реалізуються на умовах співфінансування з місцевими радами?
– Ремонти шкіл та установ охорони здоров\’я проводяться на умовах співфінансування. У районах і ОТГ готові взятися на таких умовах і за ремонти доріг.
– Яким буде основне питання найближчої 1 сесії обласної ради?
– Найважливіше питання – бюджет. Більше 10 кадрових питань – затвердження кандидатур комунальних підприємств. Всіх же питань, які плануємо розглянути на сесії, – більше 90. І всі вони важливі, оскільки зачіпають інтереси тієї чи іншої ОТГ, того чи іншого району. … Зокрема, наприклад, питання землевідведення, які часто викликають конфлікти.
– Перейдемо на особистості. Голова Житомирської обласної ради, хто він: диригент, спостерігач, третейський суддя?
– Мабуть, «три в одному». В Житомирській облраді 64 депутати; у кожного своя думка, своє бачення проблем області, свої зобов\’язання перед виборцями. Депутати об\’єднані у фракції, які відстоюють партійні інтереси… Щоб все це врегулювати і внести до сесійної зали виважене рішення, потрібно бути і третейським суддею, і диригентом, і дипломатом. Є ще й громадськість, яка розглядає кожне питання, кожне рішення під мікроскопом. Голова обласної ради – це менеджер з дуже багатьма функціями.
– Вам подобається така робота?
– Бувають всякі моменти… У виконавчій гілці влади все зрозуміло: є розпорядження – є виконавець, є відповідальний. … Хоча теж непросто. Але ми – прихильники самоврядування в Україні. Наші традиції самоврядування беруть витоки в епосі козацтва: зібрався козачий схід, обрав отамана, дав булаву – керуй. Минув час – не сподобався отаман, не виконав наказів – пішов геть. Така місія нашого самоврядування. Іншої форми влади я в майбутньому України не бачу, хоча … в наш непростий час всякі думки виникають.
– Проскакує, як, напевно, у кожного, думка: «От би зараз «залізну руку»…
– … Але форми правління, ефективнішої від демократії, ніхто ще не придумав.
