Жителі Йосипівки Баранівського району погодились на закриття в своєму селі початкової школи. Нинішнього першого вересня туди мало б піти восьмеро учнів: двоє до другого класу і ще шестеро — до третього…
ЯК ВІДОМО, законом України заборонено «відбирати» у сіл початкові школи, якими б збитковими для держави ті не були. Тож по всій Україні нині закривають загальноосвітні заклади середньої і старшої ланки. А тут, от тобі й на, самі селяни «здали» свою початкову школу. Випадок, можна сказати, безпрецедентний. А що за таким рішенням громади стоїть?
Агітувати земляків за таке зазвичай непопулярне рішення у село особисто прибув міський голова Баранівки Анатолій Душко. Райцентр за сім кілометрів од села, у тамтешній гімназії, за задумом влади у світлі реформ, і мають здобувати освіту юні мешканці Йосипівки. На громадських слуханнях він наголошував, що сільські діти мають отримувати високоякісну освіту, а її може надати тільки велика сучасна школа, де концентруються матеріальні ресурси та найкращі педагогічні кадри. Саме таким, за його словами, є навчальний заклад у райцентрі. Пообіцяв, що до Баранівської гімназії дітей підвозитиме шкільний автобус. Та коли збурена громада вказала йому на незадовільний стан дороги, міський голова запевнив, що проблемні її ділянки «спеціально задля дітей відремонтують». Ще й розписав райдужні економічні перспективи селянам, які вони матимуть після ухвали «потрібного» владі рішення. Мовляв, кошти, які мали б витратити на утримання школи, тепер підуть на розвиток інфраструктури села…
Що залишалося робити хліборобам, яких сьогодні у селі проживає трохи більш як дві сотні? Повагалися-повагалися, поміркували і нехай із тяжким серцем, а все ж «здали» свою початкову школу — погодилися на її закриття в обмін на ремонт автошляху від Йосипівки до Баранівки, куди відтепер місцеві дітлахи їздитимуть на навчання до гімназії.
Можна привітати районних чільників — тепер нагору вони можуть відрапортувати про оптимізацію та економію коштів. Але чи насправді є економія? І чи був сенс закривати навчальний заклад? Ось, зокрема, що каже Наталія Коструба, директор Йосипівської школи: «Великої економії ніякої не бачу. Судіть самі. Приміщення наш навчальний заклад ділив із дитячим садком. Школу ліквідували, а садок залишається. Тож будівля так само утримуватиметься й опалюватиметься. Дрова й вугілля на зиму вже заготовлені…»
Школа в Йосипівці була збудована в середині 1980-х років. Розрахована вона на 40 учнів. Іще минулого навчального року тут здобувало початкову освіту 14 школярів, а з першого вересня, як уже відомо, мало сісти за парти ще менше. Тепер і школи не буде. Батьки сподіваються, що їхніх дітей тепер справно підвозитиме на навчання автобус, та ще й належно відремонтованими дорогами. Отакі наші реалії — або школа, або дорога…
