Департамент бюджету та фінансів Житомирської міської ради вже підготував проект бюджету на 2018 рік.
Про це 1 листопада в коментарі повідомив директор департаменту Сергій Гаращук.
«Проект бюджету на 2018 рік готовий, зараз працівники департаменту вже прораховують 2019 та 2020 роки, щоб розуміти трохи далі, ніж на рік. Ми з розпорядниками коштів, із заступниками, з міським головою ведемо опрацювання тих показників, які ми порахували: де яка може бути економія, де які пріоритетні витрати можуть бути. Я думаю, що на наступному тижні ми вже будемо готові бюджет на 2018 рік презентувати», – сказав Гаращук.
Він зауважив, що на наступник рік є проблема з плануванням бюджету розвитку міста.
«Тут є велика проблема, тому що з урахуванням тих рішень, які приймає держава, якщо нам будуть передані повноваження фінансувати пільги по житлово-комунальним послугам, то ціна питання – близько 98 мільйонів. Обсяг бюджету розвитку в такому випадку може становити порядку 160 мільйонів. Можливо ця цифра буде змінюватися в залежності від того, які поточні витрати ми врахуємо, чи навпаки – відмовимося», – пояснив директор фіндепартаменту.
Він назвав п’ять основних джерел, які наповнюють бюджет розвитку.
«Суттєвими бюджетоутворюючими є: податок на доходи фізичних осіб, пов’язаний з ним єдиний податок, акцизний збір, плата за землю і надходження від нерухомого майна – оренда майна комунальної власності і надходження від юридичних і фізичних осіб. До речі, вчора журналіст один написав трохи викривлену інформацію про те, що я висловився про підвищення ставки оренди вдвічі. Ні, я проти підвищення ставки, я за збільшення надходження за оренду землі вдвічі. Ми по потенціалу можемо підняти вдвічі більше доходів з землі, а відтак можна буде знизити і ставку, тому що нормативно-грошова оцінка дуже висока у місті Житомирі. Крім того, треба мати чіткий і зрозумілий фіскальний орган. Сьогодні хто займається адмініструванням, де ті люди, які контролюють? І треба більше уваги приділяти претензійно-позовній роботі: якщо людина використовує землю без правовстановлюючих документів, а використання землі в Україні є платним, то чому не спонукати її, в тому числі і в судовому порядку. Або якщо сплачує за старою нормативно-грошовою оцінкою, а сусід сплачує за новою, то чому б не спонукати переукладати договір», – пояснив Сергій Гаращук.