Дорога редакціє! Звернутися до вас із листом змусила мене прийнята нещодавно медична реформа. Зараз тільки ледачий не обговорює тему реформування медицини. Ніхто конкретно не може роз’яснити, чого пацієнтам та лікарям від запропонованих змін, окрім додаткових податків чекати. Зате вмикаєш телевізор чи радіо і чуєш про неабияку турботу про людину, як ми усі маємо бути вдячні реформаторам за наше здорове завтра.
Звати мене Наталія і проживаю я у віддаленому від обласного центру Любарському районі. Виховую двох діток і до лікарів, на жаль, звертаємося ми часто.
Якщо дільничний лікар мене чимось не влаштовував, я могла піти до іншого, врешті-решт в екстрених випадках поїхати до Станишівської дитячої лікарні.
Часто за мінімальну винагороду лікарю або по знайомству могла оперативно і результати аналізів швидше отримати, і усі обстеження пройти, бо ж треба іще було і додому встигнути повернутися. А стояти у годинних чергах не було ані бажання, ані часу, тим більше з маленькими дітьми. Якщо один лікар приписував дорогі ліки, то інший міг запропонувати ліки такої ж дії, та в рази дешевші. Могла лікарю подзвонити і на вихідних, якщо потрібна була термінова консультація, і ніхто не змушував мене перед відповіддю нести чек про оплату.
Тепер же нас змушують підписувати угоди із лікарями. І чим більше нас таких у одного лікаря, тим краще для нього. Від цього залежатиме його заробітна платня і кваліфікація. Та я не довіряю жодному педіатру у нашому районі, жодному терапевту. Я не вірю, що медичне обладнання, яке купувалося за радянських часів, може надати достовірну інформацію про стан здоров’я. Я хочу мати право вибору, а не стати заручницею безталанного лікаря. На маю думку, ми повністю втрачаємо альтернативу. Чому я маю довіряти суб’єктивному судженню?
Страшно навіть подумати, що зараз є безсовісні лікарі, які ставлять людям неіснуючі діагнози і таким чином тільки багатіють. І якщо раніше можна було проконсультуватися із двома-трьома іншими спеціалістами, то відтепер все, контракт зв’язує пацієнтові руки. Я вже мовчу про абсурдну телемедицину. Не в кожному селі той інтернет є, немає толкового покриття аби телефоном користуватися, а тут кардіограму будуть через інтернет шифрувати.
Вибачте мене за емоції, та зневіра накрила мене з головою. Як на мене, держава чудово знає про плату лікарям за послуги, і тепер вимагає ці гроші класти не до кишень білих халатів, а до кишень можновладців. Одне мені зрозуміло: цих реформаторів треба подалі тримати від людей, аби ми іще трохи пожили, і бажано по-людськи.
