Як «зловити» хворобу на ранній стадії, коли вона повністю виліковна?
«Чому саме я?» «І що тепер буде зі мною і моїми дітьми?» Страх, відчай і безвихідь опановують жінкою, коли вона дізнається невтішний діагноз: рак молочної залози. І тоді вона починає картати себе за те, що не прийшла до лікаря хоча б на півроку раніше. Адже тоді, скоріш за все, хворобу можна було б усунути набагато простіше, а тепер…
За статистикою кожну добу діагноз «рак молочної залози» встановлюють 43 українкам, причому половина з них помирає від хвороби, лишаючи своїх дітей сиротами. Адже в останні роки рак помолодшав і забирає життя і тих жінок, яким ще немає і 40. Головна проблема в тім, що у кожної 5-ї пацієнтки захворювання виявляють в занедбаному стані, на 3-4 стадіях, коли врятувати жінку буває вже неможливо. І винуватити в цьому жінкам треба в першу чергу самих себе. За те, що не знаходили часу для відвідування лікарів, не приділяли уваги тим ознакам, які вказували, що проблема існує, і сподівалися, що все мине само собою. Але рак – хвороба жорстока і підступна, вона не чекає і не пробачає, тому з нею треба бути пильною, як з ненависним ворогом і вбивати ще тоді, коли вона тільки зародилась.
Рак – спадкова хвороба
Про те, які існують сучасні методи діагностики, які ознаки вказують на проблему, і які є фактори ризику, газеті «Эхо» розповіла хірург-мамолог Житомирського обласного діагностичного центру Тетяна Мартинюк
– Які відомі фактори ризику, що призводять до розвитку захворювань молочної залози? – питаю у спеціаліста.
– Серед факторів ризику виділяють вікові, генетичні, репродуктивні, гормональні, а також чинники, пов’язані з поганими звичками, неправильним харчуванням, стресами тощо.Перш за все, ризик виникнення раку залежить від віку жінки. Якщо до 39 років вірогідність захворіти є у одної жінки з 207, то в період 40-45 років – хворіє 1 жінка з 24-рьох. А в категорії 60-79 років – 1 жінка з 13. За все життя ризик складає 13%, тобто захворює 1 жінка з 7.
Другий фактор – це спадковість. Рак молочної залози – це сімейна хвороба, і близько 10% раку успадковується внаслідок мутацій в генах BRCA1 і BRCA 2. Якщо успадковується змінений ген від одного з батьків, тоді є підвищений ризик розвитку раку молочної залози до 50 років у 33-50% випадків, до 70 років – у 56-87%.
Наприклад, в США, якщо у жінки діагностували рак молочної залози, вона проходить медико-генетичне консультування, щоб визначити – це рак спадковий чи має іншу причину виникнення. І якщо виявляється його спадковість, жінки обов’язково приводять своїх 18-19 річних дочок для обстеження на мутацію генів (чи передала їх мама). В Україні такої практики, нажаль, поки що немає, хоча виявити змінені гени лабораторним методом цілком можливо.
Третій фактор пов’язаний з плануванням сім’ї. Перші пологи у жінки до 25 років фактично знижують ризик розвитку раку порівняно з жінками, які не народжували. Перші пологи після 35 років, навпаки, збільшують ризик у 2-5 разів. Штучне переривання вагітності збільшує ризик виникнення раку грудей в 1,5-2 рази. Що стосується грудного вигодовування протягом року, то воно захищає від виникнення хвороби.
Четвертий фактор пов’язаний з психологічним станом жінки:емоційні навантаження, недосипання, постійна зміна часових поясів дуже впливають на гормональний стан жінки, а 75% раку молочної залози є гормонозалежним. Тому підвищення в крові рівня пролактину, статевих гормонів, зниження рівня прогестеронута функції щитовидної залози, а також метаболічний синдром призводять до таких змін у молочних залозах, які ведуть до хвороби.
У 7 жінок з 9 з раком молочної залози відсутні розпізнавальні фактори, тобто виникнення хвороби не можна пояснити конкретними причинами.
Коли призначається УЗД, а коли мамографія?
– Які сучасні методи обстеження використовуються для діагностики хвороб молочної залози?
– Перш за все це ультразвукове дослідження. Воно проводиться у молодих жінок на 8-10 день менструального циклу. До 30 років його проходять раз в 2-3 роки, а після 30-ти – кожні півроку-рік. Одним із провідних методів є мамографія. Вона дозволяє виявити пухлини на самих ранніх стадіях діаметром в декілька міліметрів, коли їх неможливо відчути на дотик. Зазвичай мамографія призначається жінкам після 40 років, але якщо є ризик спадковості хвороби, дослідження проводиться і пацієнткам молодшого віку. Мамографію треба проходити раз на два роки.
Крім того, для виявлення раку проводиться лабораторна діагностика. Це аналіз крові на наявність онкомаркеруСа 153, цитологічне дослідження вмісту протоків молочної залози, визначення генних мутацій, дослідження гормонів (рівень в крові статевих гормонів, гормонів гіпофізу (пролактин), гормонів щитовидної залози).
– Які зміни в молочних залозах може у себе виявити або запідозрити сама жінка?
– Сама жінка може виявити будь які зміни в молочних залозах раніше ніж лікар, причому вони не обов’язково пов’язані з раком: це може бути, наприклад, мастопатія, яка зустрічається у 8 з 10 жінок. Проявами мастопатії є больові відчуття різної інтенсивності, що посилюються в предменструальні дні, відчуття важкості і набряклості в грудях, ущільнення та виділення з сосків. Що стосується новоутворень, в тому числі, злоякісних, то на них вказують такі ознаки: поява ущільнення, безболісного, твердого, з нечіткими контурами, потовщення соска, кров’янисті або прозорі виділення з соска, збільшення однієї молочної залози, деформація залози та інші зміни. Звертати увагу треба на будь які зміни в молочних залозах і негайно звертатися до лікаря. Чим раніше жінка це зробить, тим краще для неї.
– Чи існують шляхи зниження ризику захворюваності молочної залози? – питаю співрозмовницю.
– Щоб уникнути хвороби, треба активно спостерігати за своїм здоров’ям, перш за все, тім жінкам, родичі яких хворіли на рак;
– починаючи з 18 років всім дівчатам треба щомісяця робити самообстеження;
– з 20 років треба робити клінічні обстеження кожні півроку;
– до 40 років кожні півроку робити УЗД, а після 40-ти – мамографію раз на 2 роки;
– корекція гормональних порушень у жінок та усунення дефіциту вітаміна Д;
– своєчасне лікування запальних процесів, уникнення травм, надлишкового опромінення, профілактика абортів, маститу;
– треба відмовитись від паління і обмежити алкогольні напої;
– підвищення витривалості організму від стресів;
– збільшення фізичної активності;
– контроль зайвої ваги, збалансоване харчування;
– своєчасні пологи;
– грудне вигодовування повинно тривати не менше року.
Якщо жінка відчуває, що в її молочних залозах «щось негаразд», треба невідкладно йти до лікаря. Чим раніше буде поставлений точний діагноз, тим більше шансів на ефективне лікування і одужання. Не треба боятися і зволікати, адже це не обов’язково рак. Але, навіть якщо виявиться рак молочної залози, то на ранніх стадіях він повністю виліковний! Та якщо хвороба занедбана, її лікування буде набагато дорожчим, довшим, складнішим і, головне, – шанси на одужання в такому випадку, нажаль, не високі.
