25 листопада у Нью-Йорку відбудеться бій за звання чемпіона світу у напівважкій категорії між нашим земляком В’ячеславом Шабранським та росіянином Сергієм Ковальовим. Останнім володарем титулу чемпіона світу за версією WBO в напівважкій ваговій категорії (до 79,4 кг) був Андре Уорд.
Проте чомусь самі житомиряни мало чули про співвітчизника, хоч В’ячеслав зібрав вже чимало нагород як в Україні, так і за її межами. Спортсмен – уродженець Житомира – почав займатися боксом тільки з 2004 року, до того часу – кікбоксингом. Провів 20 боїв у професійному боксі, з яких 16 – виграв нокаутом.
Наші журналісти поцікавилися деталями біографії боксера, початком його успішної кар\’єри і про важливих персон, котрі чимало відіграли у житті знаменитого спортсмена, в Анатолія Репікова. Саме він свого часу готував ще тоді “зеленого” бійця до справжнього професійного рингу, допомагаючи врегульовувати перший контракт В’ячеслава. Така зацікавленість у продуктивній співпраці з поки ще нікому не відомим боксером, зі слів чоловіка, аргументована, насамперед, фахом Анатолія Васильовича і минулим юриста: Анатолій Репіков сам був професійним велосипедистом і мав відношення до спортивного життя регіону.
– Пане Анатолію, Ви, як людина, що безпосередньо оформлювала, так би мовити, путівку у майбутнє В’ячеслава Шабранського, розкажіть, як і коли це відбулось.
– Десь у 2004 році до мене звернувся мій друг дитинства Петро Комаренко, президент Житомирського відділення ліги професійного боксу України (майстер спорту), з проханням звернути увагу на амбітного хлопчину, який вже тоді мав титул чемпіона світу з кікбоксингу серед юніорів. Петро Васильович натякнув, мовляв, з Вячеслава можна зробити непоганого боксера, що спортивний клуб “Вікторія” хоче укласти договір із молодиком, і попросив переглянути документи, за можливості проконсультувати чи навіть розробити новий зразок контракту, аби він був вигідний і гарантував повну безпеку для обох сторін.
Все було погоджено із Житомирською обласною федерацією любительського боксу та з першим тренером В`ячеслава – Степанчуком Сергієм Миколайовичем – щодо укладення контракту.
Я розробив такий контракт на 5 років з подальшим автоматичним продовженням на цей же термін.
– Анатолію Васильовичу, скажіть, будь ласка, а як сьогодні Ви, після такого тривалого проміжку часу, оцінюєте контракт? Чи передбачали, що він стане квитком у майбутнє для хлопця.
– Я відстежував виступи В’ячеслава, переглядав змагання за його участі. Звісно, на той час цей перший контракт із спортивним клубом “Вікторія” був для нього перспективним, створив усі умови для Вячеслава, зокрема чудові педагоги, які щоденно опікувалися своїм вихованцем – тренер Трофименко Володимир Віталійович, президент Житомирського регіонального відділення ліги професійного боксу України Петро Васильович Комаренко, віце-президент Житомирського регіонального відділення ліги професійного боксу України Костянтин Володимирович Басалига, президент Житомирської федерації любительського боксу Валерій Васильович Онопрієнко та інші.
Гадаю, саме факт можливостей постійних тренувань у клубі “Вікторія”, участь постійно у змганнях зумовили подальший успіх спортсмена і його яскраві перемоги.
Слід зазначити, що В’ячеслав є неодноразовим переможцем та призером міжнародних змагань, чемпіоном України, виїжджав, маючи звання майстра спорту.
Сподіваюся, В’ячеслав виграє. Що, як не перемоги спортсменів, є кращою візитівкою для тренерів і спортивної бази?
Анатолій Репіков додає, що перемога В’ячеслава Шабранського стане найефективнішою рекламою як для викладацького складу, так і для спортивного престижу міста загалом.
“Вважаю, необхідно приділяти більше уваги спорту, в тому числі боксу. Коли Житомир вже має досягнення на такому рівні, це якось стимулюватиме й інших молодих людей“
А от тим, що ж відбувалося по інший бік рингу, діляться з нами Петро Васильович Комаренко і Володимир Віталійович Трофименко.
– Розкажіть, як Ви знайшли такого хлопця? Та й взагалі, розкажіть про нього те, що не пишуть в Інтернеті.
– Саме я став ініціатором переведення хлопця з кікбоксингу на бокс, – каже Петро Васильович, – оскільки В’ячеслав володів усіма фізичними характеристиками справжнього боксера. Тобто, я радше став стратегом, який вчасно помітив справжні дані нокаутера: структура тіла, м\’язи, розмах рук (192 см), зріст (192 см), а Володимир Віталійович вже відточував його майстерність на тренуваннях, що дало значні результати. Зауважу, завдяки яскравим успіхам нашого В’ячеслава усі тренери, які співпрацювали з ним, можуть пишатися хлопцем. Все-таки, жевріє надія, що школа боксу у Житомирі на якісному рівні.
– Не жалкуєте, що В’ячеслав виїхав до Америки?
– Ні. Ми завжди вважали, що як тільки можливість з\’явиться, то чинити перешкод не треба. Це – новий етап для Слави. Та й різниця помітна: коли ти займаєшся любительським боксом (В Україні), а коли – професійним (у Сполучених Штатах). Тим паче, Слава зараз у надійних руках промоутерської компанії чемпіона світу Оскара Де Ла Хойя (Оскар Де Ла Хойя – американський боксер). Тому, якщо Оскар домовився про такий бій за титул чемпіона світу, то він вірить у В’ячеслава.
Додамо, переглянути бій кожен охочий зможе вже 25 листопада, деталі показу і трансляції поки встановлюються.
Редакція газети “Субота” бажає спортсмену перемоги та успіхів у наступних боях!
