“Ледача” робота харчотравного тракту формується з раннього дитинства звичкою дитини довго сидіти за столом, не починаючи їсти. Оптимальна тривалість прийому їжі не повинна перевищувати 15 хв. Довго сидячи за столом, дитина привчає свій кишечник до в\’ялої роботи. Повторюючи це щодня, вона змушує свій організм в цілому переходити на менш інтенсивний енергетичний обмін. Так формується атонія кишечника.
При слабкій роботі кишечника, коли дитині вдається, що їжа лежить каменем, їй не тільки не хочеться їсти, але й втрачається інтерес до їжі. Важкість може бути настільки вираженою, що з\’являються слабкість, температура, підвищується тиск. Поступово такий стан набуде форми звичного – так виникає запір. Крім відсутності щоденного випорожнення кишечника, він може проявитися головним болем, землисто-сірим кольором обличчя, задишкою, не пов\’язаною з захворюванням серцево-судинної системи, сонливістю, невмотивованою втомою, втратою інтересу до раніше улюблених страв.
Багато хто з тих, хто страждає на запір, практично не відчувають ніякого дискомфорту впродовж тривалого часу. Тому й батьки не звертають особливої уваги на деякі зміни у харчовій поведінці дитини.
