В Судовій практиці України сьогодні встановлено рекорд по розгляду та перенесенні здавалось би дріб’язкової справи по 130 статті КУПАП – 9 судових засідань і півроку судової тяжби за гроші платників податків.
Згідно ст. 130 КУПАП громадянина може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо він:
– керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
– відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, за будь-яке (хоча б навіть одне) зі вказаних порушень особа має бути покарана.
А тому, ця справа в суді першої інстанції відповідно законодавству була розглянута та закінчилась справедливим вироком: штаф 10200 грн та позбавлення права керування авто на 1 рік.
Але поняття «Справедливість» та Апеляційний суд Житомирської області, зокрема судді цього суду: Ярослава Слісарчука не сумісні і не тотожні. Вдумайтесь самі: переносити суд кожного разу як захворіє адвокат, не прийде (і не зобов’язаний приходити) поліцейський, який складав протокол або через неявку свідків можна до нескінченності.
Зокрема, щодо свідків та поліцейського ситуація взагалі смішна до абсурду. Поліцейський виконав свою роботу: затримав правопорушника, склав відповідний протокол згідно закону; свідки зафіксували свої покази відносно даної справи в протоколі відповідними підписами в протоколі. Ось як прокоментував події 6 червня журналістам Телеканалу UA: Житомир поліцейський що склав протокол на Дмитрія Кисельчука:
Що ще потрібно не бідним судді Ярославу Слісарчуку та голові Малинської райдержадміністрації Дмитрію Кисельчуку від цих людей, які і так виконали все, що від них вимагається законом? Яка така надскладна юридична колізія виникла в цій справі (чи в головах суду), яких щодня розглядається десятками і жодна з них не тягнеться так довго? Можливо те, що діючий голова райдержадміністрації вніс в протокол неправдиві свідчення щодо свого місця роботи? Чи те, що перебував нетверезим за кермом службового авто в робочий час? До чого призводить така безвідповідальність всі ми добре знаємо…
Але нам, простим людям, годі сподіватися на справедливість, адже і голова Малинської райдержадміністрації Дмитрій Кисельчук, і суддя Апеляційного суду Житомирської області Ярослав Слісарчук знають, що дана справа буде переноситись доти, доки про неї не забудуть, або в країні буде інший президент. Ми за це заплатим зі своїх податків.
Зрозуміло, що за цією справою хтось стоїть, хтось, кому вигідно аби Малинщиною керував чиновник, якого звільнили через корупцію з першого місця роботи, який за час перебування на посаді очільника РДА встиг набрати стільки хабарів, що про це вже говорять всі в Малинському районі і навіть смітники:
В Малині кожен знає, хто ця таємнича особа.
Це та сама особа, що «спустила на тормозах» і кричущу корупцію Кума Дмитрія Кисельчука, його безпосереднього заступника Володимира Сивка відносно приховування в декларації будівництва житла та володіння авто на іноземній реєстрації Ford Transit:
У Володимира Сивка є дуже близький та багатий родич – рідний дядько: директор ДП “Малинське лісове господарство”, депутат Житомирської обласної ради та голова Обласної бюджетної комісії Олег Дзюбенко.
Для людини з таким набором повноважень та ресурсів не важко повирішувати справи і свого племінника Володимира Сивка і близького друга Дмитрія Кисельчука. А якщо в тебе в кишені перші дві особи в Малинському районі то і вся Малинщина, якою вони керують.
Ось так іде «боротьба» з корупцією поки нормальні люди гинуть на війні на сході країни. Повернуться додому, а тут таке…
Завтра, 17 грудня, о 15.00 має відбутися черговий суд над Кисельчуком.
