Знайомтесь – лікар хірург-проктолог КУ обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського, член профспілкового комітету, відповідальний за спортивно-масові заходи Роман Олександрович Герман, – про це повідомляють в групі Управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації у Фейсбук.
Очолити такий вид роботи у досить великому лікувальному закладі, колектив якого нараховує майже дві тисячі осіб, довірили йому не випадково, бо спорт для лікаря Германа – не просто хобі, а спосіб життя. Корінний чернівчанин, спортом він займався ще в школі – зокрема, настільним тенісом, з якого уже тоді мав 2-й дитячий розряд. Пізніше, навчаючись у Буковинському державному медичному університеті, продовжував займатися настільним тенісом, шашками, шахами, виступав на спортивних змаганнях, захищаючи честь університетської команди.
– Велосипед для мене – не лише засіб для пересування, – говорить Роман Олександрович,- це мій стиль мислення, спосіб життя. Якщо людина розуміє, що для того, аби зберегти власне здоров’я, саме зберегти, бо поновити його, на жаль, не можна, вона повинна якомога більше рухатись, вести активний спосіб життя, то такий вид транспорту, як велосипед – якраз один з найкращих засобів для цього. Якось їдучи в маршрутці, почув по радіо, що кожного дня у світі спалюється біля 4 млн тонн пального, а якщо підрахувати, скільки це за місяць, а за рік? Цифри вражають і лякають. А їзда на велосипеді дозволяє зберегти здоров’я, навколишнє середовище, отримати задоволення, і зрештою, заощадити кошти, які ми витрачаємо на проїзд у некомфортному громадському транспорті, і в той же час, їдучи на велосипеді, потрібно пам’ятати, що ти такий же учасник дорожнього руху, як і всі інші, тільки менш захищений, тож маєш дотримуватись усіх Правил дорожнього руху, з повагою ставитись до інших водіїв. А от якраз саме з боку останніх інколи не відчуваєш розуміння позиції велосипедиста, тієї ж поваги, через що на дорогах і виникають ситуації, пов’язані з ризиком.
– Так, у розвинених країнах світу, для велосипедистів створені всі умови – розмічені спеціальні доріжки, розставлені вказівні знаки, зокрема в Англії, дуже популярно їздити на велосипеді, особи навіть рангу міністра, не кажучи вже про звичайних службовців, їздять на роботу на велосипедах і це вважається престижним, гарним тоном, бо це означає, що людина дбає про власне здоров’я, про екологію і хоче, щоб інші наслідували її.
– За результатами проведеного в 2005 р у Великобританії в телефонному режимі опитування виявилося, що найдосконалішим винаходом вважається саме велосипед. А в деяких містечках Німеччини пересуватися можна тільки на велосипеді, а автомобілем тільки у виключних ситуаціях.
– На жаль, нам до такого бачення та стилю мислення ще далеко,- говорить Роман Олександрович. – В європейських країнах також повсюди обладнані спеціальні майданчики, аби людина могла залишити свій транспорт. Такий майданчик, до речі, є і на території нашого лікувального закладу, адміністрація лікарні, профком, відгукнулась на нашу ініціативу, виділивши кошти для його облаштування. Знаходиться він біля стоянки автомашин, тож відповідно охороняється. Думаю, усі велосипедисти, як співробітники, так і відвідувачі, вдячні керівництву лікувального закладу за цей вияв турботи про нас. Не кожен лікувальний заклад може похвалитися і спортзалом і хоч він у нас і не на рівні світових стандартів, але у ньому є все, щоб працівники могли підтримувати свою фізичну форму. Це теж ще один вияв турботи про працюючих.
– А хто, окрім Вас, залишає свій двоколісний транспорт на майданчику?
– У нас, як я вже казав, досить великий колектив, біля 1800 осіб і багато хто з них займає досить активну позицію, з повагою ставиться до власного здоров’я. А безпосередні мої, так би мовити, однодумці в цьому плані – колеги – О.Б.Тригуба, лікар-ендоскопіст ендоскопічного відділення, Д.Р. Атаманський – лікар-анестезіолог блоку інтенсивної терапії кардіохірургічного відділення, Є.В.Марченко -лікар-анестезіолог відділення рентген-ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, М.М.Коханчук – лікар ортопед-травматолог консультативно–діагностичної поліклініки (у нього навіть велосипед з електричним приводом). Приємно, що є серед нас і жінка – Л.В.Якимчук, лікар-епідеміолог, у її донечки Даринки вже теж є власний велосипед, так що росте зміна.
– Багато років поспіль на роботу в обласну лікарню їздила на велосипеді Валерія Василівна Кулаковська – інженер-метролог. Невелика на зріст – в літню пору завжди в шляпці. Коли бачила її на вулицях міста, у мене, та й мабуть у багатьох перехожих, ця літня пані, сповнена сил і енергії, оптимізму, завжди викликала посмішку і замилування Кажуть, жінкам особливо корисно їздити на велосипеді, бо це допомагає боротися з остеопорозом…
– Суглоби нашого організму добре живляться, коли людина рухається. Також це добре для серцево-судинної системи, органів дихання. Наприклад, якщо у звичайної людини дихальний об’єм – 300-500 мілілітрів, то у велосипедиста в середньом він становить 500-700 мілілітрів. Коли велосипедист їде, об’єм перекачуваної крові зростає, метаболізм та обмінні процеси у тканинах прискорюються та покращуються, і в результаті у людини стає набагато кращим самопочуття.
– Романе Олександровичу, яку кількість часу займає у Вас дорога від дому на роботу?
– Я живу в районі Малікова, – говорить лікар,. – на велосипеді у мене велокомп’ютер, тож від будинку до роботи мені їхати 5 км, стільки ж – у зворотному напрямку, щоправда, щоб не заважати водіям, їжджу вулицями із менш інтенсивним рухом автомобілів. На велосипеді я долаю цю відстань за 15-16 хвилин, а на машині, звичайно, теж з дотриманням усіх Правил дорожнього руху – за 10-12 хвилин. Але якщо порахувати, що водій, користуючись автомобілем, (за хвилину) на подолання 1 км, спалює пального приблизно на 2 грн, у мене є можливість зекономити вже 20 грн. До того ж, їдучи на роботу на велосипеді, отримую море задоволення – можна побачити те, що не побачиш з вікна автомобіля на багатолюдній вулиці. На велосипеді, одягнувши велошолом і закинувши рюкзак за плечі, можна проїхатись по Михайлівській, по пішохідному мосту в парку та багато ще де, одним словом, ти завжди мобільний. Взагалі хочу сказати, що на велосипеді можна їздити майже цілий рік, якщо мати відповідний одяг. Взимку одягати куртку із капюшоном, тоді повітря не летітиме в обличчя, а обтікатиме, створюючи аеродинамічний бар’єр, але влітку, восени, робити це набагато приємніше, комфортніше.
– Різновидів велосипедів досить багато, а якому Ви, Романе Олександровичу, як досвідчений велосипедист, віддали перевагу?
– Існують десятки різновидів велосипедів, кожен з яких має своє призначення. На одному можна їздити по бездоріжжю та гористій місцевості, а також він підходить для їзди по місту, він вважається універсальним, бо на ньому комфортно кататися як по лісі, пересуватися по бездоріжжю, так і по вулицях міста, у мене саме такий. А ще розрізняють позадорожні велосипеди ( гірський велосипед, двохпідвіс, фетбайк), спортивні велосипеди (для тріалу, фрістайлу, шосейні, трекові), велосипеди для їзди по місту (сітібайк, складний велосипед, турінг) та інші, одним словом, кому який до вподоби.
– Родина підтримує Ваше захоплення?
– Так, дружина Олександра Олегівна, вона працює лікарем УЗД ЦДМЛ, десятирічна донька Анастасія мають власні велосипеди, ( а син, якому 1 рік і 6 місяців – у спеціальному кріслі із батьком)і у вихідні за гарної погоди ми вибираємось на прогулянку, а от щоб їм їздити щодня… Скажімо так, поки що у нас в державі і в Житомирі зокрема немає такої безпеки руху. Впевнений, у нас є набагато більше людей, які хотіли б їздити, мають можливість придбати велосипед, але через неувагу з боку держави до нас, велосипедистів, відсутність умов для безпечного руху – не ризикують. Велосипед як вид транспорту не вигідний державі, бо ми не платимо в казну за прокат доріг, за бензин. А якби ввели той же податок з кожного велосипедиста, скажімо, наприклад, тих же 100 грн, я згодний його платити, аби бути впевненим, що я і мої рідні будуть у безпеці під час їзди. Окрім того, це ще й значна економія для сімейного бюджету. За рік я наїжджаю 3000-4000 км, якщо порахувати, що 1 км обходиться водію приблизно у 2 грн, то за рік таким чином, пересуваючись на велосипеді, можна зекономити 6-8 тис. грн, а якщо врахувати, що хай не таку економію, навіть дещо меншу, зробить ще хтось із членів родини, то це для сімейного бюджету буде значною підтримкою. Окрім того, що катання на велосипеді приносить нам велике задоволення, користь для організму, фізична активність ще й допомагає боротися зі стресом, накопиченим за день, бо коли працюєш з людьми, особливо з хворими, цього ніяк не уникнути.
Традиційно в Житомирі щороку для любителів велосипедної їзди проходять велодні. Минулого року на це свято зібралася майже тисяча чоловік зі своїми двоколісними друзями. Думаю, не в одного з нас ця колона, яка пересувалася в цей день по місту на своїх дорожніх, спортивних велосипедах, викликала бажання приєднатися до них. Свято проходило досить цікаво, з конкурсами, призами.
Проходять у нашому місті і «покатушки», коли усі бажаючі, в розміреному темпі, не поспішаючи, можуть поїхати за місто, поспілкуватися, відпочити і в такому ж темпі з гарним настроєм повернутися додому.
