Ці люди мають досвід роботи на радянських об’єктах із виготовлення біологічної зброї.
Історія хвороби: чи міг китайський короновірус “втекти” з лабораторії розшифрували геном короновірусу, але досі не отримали відповіді на питання, звідки він взявся. На початку тижня двоє китайських біологів зробили сміливу заяву про те, що вірус міг втекти з лабораторії в тому-таки Ухані, і зараз китайська влада оскаржує цю доповідь, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Тим часом наші журналісти знайшли унікальних фахівців, які розробляли біологічну зброю в секретних лабораторіях СРСР. Десятки років інформація про це була військовою таємницею. “В цьому Ухані – один із найбільших у світі інститутів вірусології, який абсолютно несподівано має лабораторію БСФ 4 – найвищий рівень захисту. В якій абсолютно несподівано вони досліджували якраз коронавіруси”, – натякає інфекціоніст Юрій Жигарєв. Чому вчені почали сумніватися в природному походженні вірусу? Тому що вірус дуже ефективний. “Значить, над цим вірусом уже попрацювали. Це штучно створений вірус”, – припускають вони.
Чи таке можливо? Фахівці з досвідом роботи в лабораторіях Радянського Союзу не сумніваються: “Дайте мені класну лабораторію – я вам за три роки зроблю і не таке”. Степногірський хімічний завод у Казахстані – основною продукцією виготовлення є сірчана кислота та мінеральні добрива. Однак це лише ширма, за котрою справжня діяльність – у радянський час там штампували тонни спор сибірки. Через це місто було закритим і навіть не позначалося на картах. “Вирощувалися бактерії сибірської виразки. Баки по 20 тонн”, – кажуть експерти.
У товстій книжці, яку випустили в США про радянську біологічну зброю, Володимиру Зав’ялову присвячений цілий розділ – він понад 25 років займався розробкою вірусів-убивць. “В основному, займалися створенням нових штамів бактерій з дуже неприємними властивостями – антибіотикостійкі, що долають імунітет. На першому місці – збудник чуми, на другому – сибірська виразка”, – зізнається тепер уже професор університету Турку в Фінляндії.
“У 1972 році Британія, Сполучені Штати та СРСР виступили ініціаторами про заборону біологічної токсинної зброї. І якраз після цього Радянський Союз почав інтенсивно розробляти біологічну зброю”, – каже голова комісії РНБО України з біобезпеки і біозахисту Сергій Комісаренко. Мережа лабораторій та заводів отримала назву “Біопроєкт”. “Останній орден Леніна в Радянському Союзі був отриманий академіком Львовим за те, що він з Африки вивіз Еболу і вепанізував її, тобто перетворив її в біологічну зброю”, – каже працівник Радбезу.
Екзотичні хвороби радянські дослідники збирали в джунглях В’єтнаму та Африки. “Це була радянська база у В’єтнамі, яка займалася офіційно пошуком лікарських речовин, але побічно вони займалися тим, що збирали там токсичних тварин, збирали мікроорганізми”, – каже завідувач кафедри біобезпеки та біоздоров’я людини КПУ Ігор Худецький. Ворог не був добре знайомий з цими мікроорганізмами, а отже, ліки супроти них мала б тільки радянська влада. “Наші вчені випрацювали дуже гарні бойові штами, вчені наздогнали Америку і навіть випереджали її. Ці штами були нечутливі до найсучасніших антибіотиків”, – розповів старший науковий співробітник Української військово-медичної академії Валентин Нарожнов.
Він майже шість років працював на керівній посаді на тому самому Степногірському заводі, що штампував сибірку, і на власні очі бачив, як зі звичайного вірусу роблять ідеального вбивцю. “А от там, де виробляли культури Еболи – там небезпечно було. Тому що народ утомлювався інфікувати мишей, і коли втомлювалася людина – проколювала і мишу, і долоню”, – розповів він. Тоді ж з’ясувалося, що єдиний антибіотик, який мав вбивати хворобу і захистити населення СРСР, був настільки токсичним, що сам убивав людей. “Не витримували нирки”, – каже Валентин Нарожнов.
Але це не зупиняло радянську владу – патогенні мікроби штампували і нашпиговували ними снаряди. У 1989-му році один із вчених-розробників втік на Захід і розповів про секретні лабораторії. Радянську владу змусили відкрити двері заводів перед міжнародними комісіями – і світ жахнувся. В одному лише Степногірському інституті виготовили 300 вагонів сибірки. “Президент Єльцин – він єдиний із керівників підтвердив, що Радянський Союз виготовляв біологічну зброю у величезних масштабах, і її успадкувала Росія”, – розповів Сергій Комісаренко.
Степногірське підприємство зрівняли із землею, тепер це – могильник сибірки, монументальний і небезпечний. “Неможливо знищити сибірську виразку до кінця”, – попереджає Валентин Нарожнов. А за Володимира Путіна закриті лабораторії в Росії з’явилися знову – для світу вони зачинені, інспекторів не допускають, виробляють виразки, віруси, лихоманки.
Експерти не сумніваються в тому, що біозброю штампують і зараз – просто тепер це інші технології і менші масштаби. “І в США є лабораторії, які це вивчають, і в Росії зараз є, а Китай чим гірший – не хоче відставати”, – каже Юрій Жигарєв. Деякі віруси модифікують публічно, а потім пишуть наукові праці. В китайському місті Ухань, звідки пішов короно вірус, теж є лабораторія, що займалася вивченням саме таких вірусів. “Американці у 2017 році попереджали, що вивчення таких небезпечних патогенів в такому велетенському 11-мільйонному місті може призвести до дуже небажаних наслідків”, – пригадує інфекціоніст.
Звідки точно взявся коронавірус – не можуть сказати навіть у Всесвітній організації здоров’я. Так званий “нульовий пацієнт” досі не встановлений. “Дуже багато інформації, і досі не відомо, хто носій цього вірусу, як було передано цей вірус до людей. Ми можемо сказати, що джерело цього – тварини, але ми не можемо сказати, коли відбулася передача вірусу від тварини до людини”, – стверджує голова бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіт.
Після розшифровки геному коронавірусу, питань лише побільшало. “Покажіть мені цього кажана, від кого заразився перший оцей хворий, і дайте мені віру. Там є ділянки, які аналогічні вірусу СНІД, які не повинні були в теорії потрапити туди”, – пояснює Юрій Жигарєв. Дехто припускає, що над вірусом працювали в лабораторії, доки він випадково не втік назовні. Чи підтвердяться ці підозри, стане відомо лише тоді, коли вірус приборкають та ізолюють. Але спокуса поставити віруси собі на службу в світі, схоже, непереборна. На військовій кафедрі студентам розповідають, що зброя масового ураження заборонена кількома міжнародними конвенціями. Втім, вона є, й інколи стріляє.