Ситуація із пандемією коронавірусу вже давно набула найвищої точки тривожності і це призвело до того, що люди звикли ходити в масках, мити руки, триматися на дистанції один від одного і обходитися без послуг громадського транспорту. Однак відвикнути від нормального, повноцінного життя неможливо. Так само, як неможливо погодитись на чудернацькі новації, які пропонують для народу депутати Верховної Ради. Черговий «раунд» всенародної реакції очікується у зв’язку із прийняттям змін до нового Виборчого Кодексу України. Півроку тому новий Виборчий Кодекс офіційно вступив у силу, але у ньому не було нового і сучасного «Закону про вибори депутатів місцевих рад та очільників обєднаних громад». Сьогодні такий закон вже ухвалено у першому читанні, однак у суспільстві є ДУЖЕ БАГАТО ЗАУВАЖЕНЬ І ПРОПОЗИЦІЙ до його остаточного варіанту.
Що кажуть про спроби Верховної Ради України ухвалити новий Закон про місцеві вибори в Україні лідери партійних осередків, громадські активісти , а також відомі в Україні політики?
Олег ЛАГНЮК (голова Житомирської крайової організації Гародного Руху України (НРУ):
–Ми уважно ознайомились із положеннями закону про місцеві вибори, який був прийнятий ще у минулому році. Звісно ж, деякі його положення та статті, викликають чимало запитань і заперечень. Ну, наприклад, де зможе знайти обласна організація політичної партії для участі в Житомирську облраду аж 1 мільйон і 700 тисяч гривень? А якщо врахувати що виборчий похід Житомирської міської організації НРУ в міську раду треба було б (згідно Закону)розпочинати із внесення застави у 380 тисяч гривень? У мене і моїх побратимів-рухівців є запитання: а де брати мільйони і десятки тисяч гривень простим вчителям, працівникам комунальних підприємств, пенсіонерам, які у масі своїй вступили до лав НРУ? А недавня звістка про те, що нині правляча партія «Слуга народу» пропонує у парламенті чисто авантюрні норми про 5% прохідний бар’єр для партій у масштабах усієї України. Тобто, якщо, наприклад, наша крайова організація змогла здолати 5%-й рубіж на виборах у Житомирську облраду, але наші побратими-партійці із Полтави, Миколаєва, Херсона, Дніпра чи Сум (приклади чисто умовні) не зможуть набрати такого 5%-го результату до своїх обласних рад, то й тутешній «житомирський» успіх «рухівців» буде анульований.
Таким чином, у парламенті України взялися будувати псевдодемократію із потішними виборами, де мають вигравати 3-4 партії. В основному, це ті, які влізли до парламенту, мають певну грошову (олігархічну) фінансову підтримку і хочуть поширити свій вплив і в місцевих радах. Якщо так станеться, Україна точно потрапить до чорного списку найбільших порушників прав людини. Якщо так станеться, ми змушені будемо оголосити бойкот виборам і нас, я переконаний, підтримає, як мінімум, десятків зо два партій України. Я за те, щоб партій в Україні було не так багато, як нині, але не можна запроваджувати партійні змагання виключно за грошовими і фінансовими можливостями. Якщо в Україні запровадять подібні квоти і позбавлять партії можливості брати участь у виборах, то ми будем приречені мати злегка прикриту диктатуру. Які це буде мати наслідки? Очевидні: новий Майдан, революція і варіант її буде дуже жорстокий. Але ж не забуваймо про те, що нам сьогодні вже відомі винуватці такого повороту подій. І нехай вони не забувають, що РОЗРАХУНОК у них із народом буде дуже суворим. Поки що такого сценарію немає у жодному із фільмів, які допомогли «слугам» прийти до влади, але ми цей сценарій дуже швидко напишемо.
