Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
В одном из сел Бердичевского района молодой парень чудом выжил после того, как выстрелил себе в лицо ...
В одном из сел Бердичевского района молодой парень чудом выжил после того, как выстрелил себе в лицо ...

В ночь с воскресенья на...

  • В одном из сел Бердичевского района молодой парень чудом выжил после того, как выстрелил себе в лицо ...
    В одном из сел Бердичевского района молодой парень чудом выжил после того, как выстрелил себе в лицо ...

    В ночь с воскресенья на...

  • Хто мукає на Михайлівській у Житомирі? ФОТО
    Хто мукає на Михайлівській у Житомирі? ФОТО

    Магазин торгує фермерською...

  • Чому у Житомирі забули про Олега Ольжича?
    Чому у Житомирі забули про Олега Ольжича?

    Якраз за два тижні черговий...

  • Віталій Бунечко:
    Віталій Бунечко: "Прощай, Житомире!"?

    Сьогодні стало відомо, що вже...

Новини
РОМАН НАСОНОВ: «Сьогодні у музеї ситуація, як на 1 вересня у школі. У нас – свято!»
РОМАН НАСОНОВ: «Сьогодні у музеї ситуація, як на 1 вересня у школі. У нас – свято!»
28 травня 2020
Із директором Житомирського обласного краєзнавчого музею Романом Насоновим зустрілися 27 травня 2020-го року. Карантин, який фактично пригальмував роботу музею, начебто вже завершується, а тому найпершим чином ми говорили про найближчі плани та очікування у роботі колективу музею

- Якщо сказати, що карантин у зв’язку із пандемією коронавірусу заблокував нашу роботу, то це не зовсім так. Формально ми, як і школи, інші державні заклади та установи, намагалися працювати у дистанційному, чи онлайн – режимі. Однак, щоб хто не казав, мусимо казати – для такого режиму роботи нам ще треба працювати. Фактично це окрема тема і окрема, але дуже громіздка проблема. Про це усі знають, але, тим не менше, мушу ще раз константувати – все впирається у фінанси, у можливостях матеріального забезпечення музейної справи.

- Однак під час карантину музеї Житомирщини, як і усієї країни - для відвідувачів були закритими.

- І сьогодні ми працюємо із значними обмеженнями. У залі – не більше 4-х осіб з числа відвідувачів. Одночасно у головному корпусі краєзнавчого музею можуть перебувати не більше 30- ти осіб. Говорити про повноцінне екскурсійне обслуговування за таких умов не доводиться. Але зараз наш погляд направлений у майбутнє. Зокрема завтра мені випаде нагода побувати у Новограді-Волинському, у музеї Лесі Українки, який також входить до числа філій Житомирського обласного краєзнавчого музею. У лютому 2021-го року фактично увесь цивілізований світ відзначатиме 150- річчя з дня народження нашої славної поетеси і видатної дочки українського народу. Це винятково важлива дата і відзначити її треба так, аби громада принаймні нашої області відчула всю непересічну значимість постаті Лариси Петрівни Косач. Це-дуже відповідальна пора для всієї Житомирщини, але для нас, музейних працівників вона особливо чи навіть унікально відповідальна.

- Але повернімося до нинішньої пори: як працюється у перші дні після карантину і що плануєте зробити вже у найближчий час?

- Звісно, попри усі досі існуючі обмеження, ми раді відновленню робочого режиму. Відчуваю, люди скучили за роботою, за спілкуванням, за відвідувачами. Якщо чесно, чекаємо на подальші поліпшення ситуації зі зменшенням або ж і зникненням людей на коронавірус. Згідно урядових заяв та прогнозів, повноцінно музеї можуть працювати лише із 22 червня 2020-го року. Саме на цей час ми очевидно запропонуємо нашим відвідувачам унікальну (як на сьогодні) виставку мистецьких робіт та артефактів, що пройшли процес відродження у Науково-дослідному реставраційному центрі України. Сам факт появи такої виставки має стати винятково важливою подією у духовно-гуманітарній сфері життя нашої області.

- Раніше повідомлялося, що у 2020-му році має завершитися процес реставраційно-ремонтних робіт у приміщенні Магістрату, де заплановано розміститити експозиції Музею природи Полісся, як частини Житомирського краєзнавчого музею..

- Так і мало бути. І знову ж таки – якби не карантин, якби не пандемія і так далі… Поки що не можу сказати, наскільки фатальною для темпів реставраційних робіт у приміщенні Магістрату стане пандемія коронавірусу, але однозначно прогнозувати завершення цього процесу у 2020-му році я не можу. Роботи продовжуються і зараз, але чи встигнуть будівельники до кінця поточного року завершити внутрішні роботи у приміщенні Магістрату – невідомо. Але вже відомо, що один із двох поверхів у відреставрованому приміщенні буде у розпорядженні фонду музею природи. Інша половина Магістрату має прийняти найбільшу частину нашого історичного відділу.

- Загалом нинішня пандемія світового масштабу неабияк втрутилася у роботу, або ж навіть – у сам факт існування багатьох музеїв світу. Наскільки радикально плануєте змінювати роботу Житомирського обласного краєзнавчого музею із усіма його підрозділами. Філіями і т.п.?

- Те, що слід урізноманітнити нашу роботу, те, що ми маємо бути готові працювати у онлайн-форматі, це тепер остаточно всім зрозуміло. Так само зрозумілим є і те, що життя музеїв і кількість їх відвідувачів найпершим чином залежить від ситуації в економіці, а якщо конкретніше - від рівня туристичної привабливості регіону. У цьому плані нам є чому повчитися у своїх колег із Чернігова, Луцька, Чернівців, Одеси чи Кам’янця –Подільського. Туристична інфраструктура регіону найпершим чином має спиратися на потенційні можливості музеїв того чи іншого регіону. У нас такий потенціал достатньо потужний і навіть у багатьох стосунках – куди багатший, ніж у низки регіонів України. Йдемо від того, що Волинь і досі вважається регіоном із найпотужнішою, калейдоскопічно багатою історичною спадщиною, якої інші регіони України просто не мають. А Житомир був єдиною столицею Волині з кінця 18-го до початку 20-го століття. Ми мусимо це розуміти і цим, якщо хочете, треба вміло, правильно і ефективно скористатись.

- Пане Романе, очолюваний вами музей має низку відомих і унікальних артефактів. Чого лише вартує колекція живопису, яку знають фахівці із різних країн світу, але в Україні про картинну галерею Житомирського краєзнавчого музею відомо небагато.

- Це, якби мовити, до наших завдань. Розумію (і не я один так думаю), що потенціал нашої картинної галереї дуже потужний. За відповідних умов і , перш за все, за наявності певної «розкрутки», поціновувачі живопису мають їхати до Житомира не менше, аніж до таких галерей, як у Києві, Львові чи Одесі. Ми ж нічим не гірші. Це, так би мовити, якщо говорити скромно і не применшувати визнання визнаних в Україні музейних центрів.

РОМАН НАСОНОВ: «Сьогодні у музеї ситуація, як на 1 вересня у школі. У нас – свято!»

На головну сторінку

«    Травень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини