З кожним днем все ближчає 11 березня 2021 року, коли сесія Житомирської облради слухатиме звіт губернатора Віталія Бунечка. Сам по собі звіт голови адміністрації – річ звичайна і часто проходить за суто формальною процедурою. Голова облради оголошує питання про звіт, хтось із заздалегідь «підготовлених» депутатів пропонує « із залу»лише єдине – затвердити чи ухвалити. Депутати голосують і всього за 3-4 хвилини «питання» прийняте.
Але цього разу , схоже, так не буде. На другій сесії Житомирської облради у грудні 2020-го року депутати взагалі ухвалили зухвале (за нинішніми мірками) рішення – виконавча «гілка» влади на чолі із губернатором витрачатиме гроші на ту чи іншу програму, проект, об’єкт чи, навіть захід, ТІЛЬКИ після узгодження розмірів фінансування на депутатських комісіях. У цьому, до речі, нічого незвичайного немає, бо реально за ситуацію в області, за роботу закладів, установ і , зрештою – за наповнення бюджету області відповідає Житомирська облрада. А обласна адміністрація у руслі «делегованих повноважень» гроші обласного бюджету витрачає, так би мовити, у «міру потреби». Вся біда у тому, що ці потреби часто визначає одна людина, яка пе6ретворюється у такого собі «царька» області і керує усіма процесами на власний розсуд. У недавні часи губернатори Житомирщини якось непомітно і напрочуд вдало навчились працювати із депутатами, розмінюючи посади, бюджетні подачки на можливість вільно розпоряджатися бюджетом області. Так було за часів Рижука, потім Гундича. З приходом на Житомирщину Віталія Бунечка обласна рада так і не змогла взяти виконавчу «гілку» під належний контроль. Після нетривалого процесу ознайомлення із областю, губернатор Бунечко зрозумів, що Житомирська облрада на чолі із Володимиром Ширмою особливих клопотів не становить. Тим паче, що й рада, доживаючи останній рік своїх повноважень, жила за принципом « як буде, так і буде».
Після виборів 26 жовтня 2020-го року склад Житомирської облради суттєво обновився. Новообрані депутати зрозуміли, що значна кількість бюджету області «проходить» повз їх увагу. Саме тому звіт губернатора 11 березня 2021 року викликав і досі викликає чималий резонанс. Вже зараз зрозуміло, що депутати обласної ради знайшли у роботі виконавчих органів ОДА (управлінь та департаментів) чимало зауважень, ще більше прикладів некомпетентності, які раніше нікого не хвилювали. Після низки засідань депутатських комісій Житомирської обласної ради стало зрозумілим, що загальна картина діяльності обласної адміністрації, як мінімум, виглядає дуже песимістично. Арешт начальника департаменту охорони здоров’я ОДА М.П.Суслика при спробі отримання хабара взагалі поставив під сумнів перебування В.І.Бунечка на посаді губернатора.
Але що то є сучасна Україна! За шахрайство тут не «садять», за вчинення найтяжчих злочинів тут «відмивають», а боятися депутатів, які було замахнулися на «недовіру», губернаторові якось і не личить. Адже Віталій Іванович не бажає виглядати «двієчником» на трибуні сесії облради 11 березня 2021-го року. Тому й розпочав задовго до сесії цілу підготовчу програму.
Одразу виявилось, що не всі депутати можуть бути настільки принциповими і «твердими» у своєму прагненні навести порядок у діях виконавчої влади області. Тим паче, що аргументи на користь чи проти губернатора Бунечка можна легко віднайти.
Питання лише у тому – які із них варто чи потрібно оприлюднити і застосувати? Фракція «Пропозиція» у Житомирській обласній раді, попри непрості стосунки губернатора Віталія Бунечка і мера Житомира Сергія Сухомлина (лідера обласної партійної організації «Пропозиції»), все ж таки схиляється до того, що саме такий губернатор, як В.І.Бунечко їх цілком влаштовує. Адже існує загроза, у випадку кадрової рокіровки на губернаторському «мостику» отримати в області куди сильнішу постать на зразок такого собі генерала О. Савченка (депутата і голови депутатської комісії із гуманітарних питань Житомирської облради).
Тоді і «Пропозиція», і так само «Європейська солідарність», досить швидко відчули б на теренах Житомирщини справжню конкуренцію, а не той кволий партійний «движнячок», який Бунечко зумів організувати напередодні виборів у жовтні 2020-го року. Тобто, депутатів Житомирської облради від «Пропозиції» (і точно так само – від «Європейської солідарності») губернатор Віталій Бунечко цілком влаштовує. Не збираються «топити» губернатора і члени фракції « За майбутнє», які , так само, як і Віталій Іванович, орієнтуються і звіряють свої кроки із вподобаннями потужного олігарха із Дніпропетровська.
Низка депутатів Житомирської облради також легко можуть «не встояти» перед пропозиціями від губернатора, який має можливість впливати на кадрові призначення. Наприклад, під час призначення голови Новоград-Волинської РДА, губернатор зумів «почути» депутатів, що народилися і виросли у колишньому Ємільчинському районі. Тепер депутати однозначно «почують» прохання від «губера», яке пролунає напередодні сесії обласної ради 11 березня. Тим паче, що вслід за призначенням чотирьох голів РДА у Житомирському, Новоград-Волинському, Бердичівському та Коростенському районах, настає черга призначень їх заступників. І знову ж за кандидатів на такі призначення проситимуть (навіть не сумнівайтеся) певні депутати Житомирської облради. Однозначно – не «за так». А за підтримку губернатора під час його звітної доповіді через два тижні.
Якщо пробувати підвести підсумки і визначити співвідношення депутатських голосів «за» чи «проти» губернатора, то вже зараз зрозуміло, що Віталій Бунечко напередодні сесії 11 березня 2021-го року перебуває у сприятливій для себе ситуації.
Звісно ж, стан справ на Житомирщині – далеко не бездоганний і губернатора є за що критикувати, а можливо – й висловити недовіру. Тим паче, що такою слабкою, як сьогодні, виконавча влада Житомирщини за минулі 30 років ще ніколи не була.
Яким не стане результат звіту губернатора на сесії 11 березня, влада вмить сильнішою не стане. Депутати просто змушені будуть вникати і контролювати діяльність управлінь та департаментів, які демонструють упродовж вже півтора років повну безпорадність та виконавську імпотенцію. Губернатор зі своєю командою змушений буде зважати на зауваження та реагування депутатів і діяти в міру реально «делегованих повноважень». Ну, й нарешті, якщо спробувати коротко і лаконічно оцінити ситуацію в області, то картина виглядає дуже кепською.
