Житомиряни уже потрохи відкривають для себе знамениту угорську кухню.
Вони вже полюбляють знаменитий бограч, гуляш та лангош. Але світ мадярської кухні дуже багатий, цікавий та смачний.
На жаль, найцікавіший спеціалітет з неї – смажена гусяча печінка – житомирянам недоступний. Його немає навіть в Берегівському регіоні нашого Закарпаття, де живуть майже одні угорці.
Але у Житомирі уже з\’явилися у постійному продажу інші мадярські спеціалітети. Це ШОВДАРЬ, свинячий окіст з салом, який замочують у маринаді та коптять на дровах. Люди в інтернеті пишуть, що “шовдарь – це не хамон” – це набагато крутіше, краще і смачніше.
У новому “Сільпо”, що у Житомирі на вулиці Грушевського, є цікава така “М\’ясна лавка”, яка отримує напряму шовдарь та два види угорського сала (одне – в паприці, друге – копчене).
У “М\’ясній лавці” продають два види шовдаря: “Мукачівський”, він з тонким салом, коштує 56 грн. 90 коп. за 100 грамів та “Закарпатський” (цей майже зовсім без сала) – коштує 51 грн. 40 коп. за 100 грамів.
Це чудові холодні м\’ясні закуски, може, трохи незвичні для нас. Але все одно це унікальні делікатеси. Купивши шовдарь, ви завжди зможете в себе вдома влаштувати стіл, ніби в шикарному будапештському ресторані. І ще одне, якщо хочете зробити автентичний мадярський бограч, то в суп треба обов\’язково кинути кілька шматочків шовдаря.
Jó étvágyat kívánunk – “смачного!” по-угорськи!
