Той, хто хоча б частково цікавився історією Житомира, знає, що значна частина території нашого міста знаходиться у зоні заболоченості, або ж і взагалі побудована чи облаштована на місці колишніх водойм. Ледь не хрестоматійним прикладом такої колишньої водойми, яка зараз знаходиться у самісінькому серці Житомира, є частина площі Перемоги у тому місці, де знаходиться так зване «трамвайне кільце».
Сто років тому тут була водойма, куди прилітали і гніздилися дикі качки. До речі, заболоченість цієї частини досягала ділянки, де сьогодні збудований готель «Житомир» Цікаво, що деякі житомирські низини (територія нинішнього Житнього ринку, більша частина вулиці Львівської і вище згадана водойма біля Преображенського собору) були сполучені між собою рівчачками. Згодом, коли місто розросталося, коли на місці одноповерхових будинків почали споруджуватися багатоповерхівки, колишні «болота», «канави» і «рівчачки» направили по трубах і колекторах.
Зрозуміло, що якраз у таких місцях колишньої заболоченості каналізаційно – зливова мережа потребує більш уважного ставлення з боку комунальних служб. У радянські часи так і було. Наприклад, перехрестя вулиць Щорса – Котовського (нинішні Покровська –Грушевського) щорічно готувалося до осіннє – зимового періоду за допомогою ретельного очищення зливової мережі. Цілий комплекс робіт із міської меліорації було вчинено наприкінці 80-х років навколо площі Перемоги. Від готелю «Житомир» надмірна волога у часи злив та весняного танення снігу перенаправлялася у напрямку вулиці Басейної і далі, у напрямку Кам’янки. Ще одна водойма, що раніше утворювалася на місці Житнього ринку й досі дає про себе знати у часи дощових злив. За радянських часів були плани направити надмірні потоки води від Житнього ринку у напрямку вулиці 1 Травня (нині Ріхтера).
Але повернемося до перехрестя вулиць Покровської та Грушевського. Те, що трапилося тут у неділю 30 травня 2021 року, трапляється не вперше. Єдина деталь, на яку варто було б звернути особливу увагу – кожного разу дощова злива затоплює все нові і нові метри вуличної території. Звісно ж, і рівень води у «водоймі» по вулиці Покровській також щоразу піднімається все вище. Це дуже чітко фіксують водії житомирських автівок, які, наприклад, 30 травня у більшості своїй вже не ризикували долати на автомобілі водну перепону. Хоча ще 2-3 роки тому більшість автомобілів долали перехрестя вулиць Покровської та Грушевського навіть в умовах дощового підтоплення. Про що це говорить? Лише про те, що стан зливової каналізації у цьому мікрорайоні міста зношений, деформований, а подекуди у ньому розпочалися справжні руйнування. Свого часу, влітку 2016-го року, коли дещо несподівано ( хоча насправді абсолютно прогнозовано) впала стіна одного із приміщень гімназії №3, стало зрозуміло, що зруйноване приміщення ремонту не підлягає, а тому приміщення гімназії доведеться відбудовувати заново.
Однак комунальні служби і керівництво міста навіть пальцем не поворухнуло , аби використати процес побудови гімназійного приміщення для капітального ремонту каналізаційних труб навколо перехрестя вулиць Покровської і Грушевського. Ще за два роки, коли на місці кількох цехів колишнього заводу «Електровімірювач» розпочалося будівництво гіпермаркетів «Олді» та «Сільпо», виникла ще одна нагода провести «ревізію» каналізаційного господарства навколо перехрестя вулиць Покровської та Грушевського. Тим паче, що така реконструкції мала зацікавити і забудовників 12- поверхового будинку, які матимуть потенційні проблеми із пошуком бажаючих купити квартири у будинку із довколишнім венеціанським пейзажем.
Таким чином, можливостей і нагод для капітального переоснащення каналізації навколо тепер вже легендарного житомирського перехрестя у влади міста Житомира було чимало. І зокрема – упродовж останніх п’яти років. Перебої із водопостачанням для Житомира і житомирян сьогодні вже стали звичним явищем. Тепер теж саме відбувається із підтопленнями та утвореннями кількох « озер» на території міста. Для Житомира дощ стає страшною стихією, яка паралізує на годину- дві все міське життя. Ну, а зовсім «свіже» затоплення перехрестя вулиць Покровської та Грушевського тривало майже півдня. Транспорт у напрямку Крошні взагалі зупинився, а в екваторії виниклої водойми житомирянин розпочав показові заняття на гідроциклі. Звісно, «картинка» вийшла справді вражаючою, а тому «репортаж із затопленого Житомира» швидко заполонив рядки новин усіх сайтів в Україні і навіть за її межами. Першою реакцією міської влади після недільного потопу стали пошуки молодика, який якраз і спричинив стрибок популярності «картинки із Житомира» у мережі Інтернету.
Начебто саме хлопець на гідроциклі чи не найбільше винуватий у тому, що у дощову погоду на житомирських перехрестях утворюються моря і озера. Начебто саме водій гідроцикла ледь не найбільший злочинець у місті, оскільки неодноразово , рухаючись між берегами вуличної річки, перетинав суцільну лінію розмітки, що розділяє дорогу на окремі полоси. Чи не маячня це? Чи не спроба знайти чергового цапа-відбувайла і показати, що влада у Житомирі все ж таки є. З дощем, щоправда, вона вдіяти нічого не може, але ось із деякими громадянами та ще – за сприяння поліції , влада намагається вчинити щось схоже на розправу. Хоча усім зрозуміло, що із того нічого не вийде. Бо якщо й розпочинати процес наведення порядку у Житомирі, то братися треба спочатку все ж таки за каналізацію. А як бути далі – покаже час!
