Розійшлися молодята…
Він туди… Вона сюди…
Обидвом терпець урвався.
Врятувались від біди…
. Він завчасно спам’ятався,
Бо ударити хотів
І вона тепер спокійна,
Бо не слухав її слів.
. Задоволена і теща
Тим, що сталось саме так, —
Не мозолить більше очі
В її хаті цей чужак.
. І донька в неї розумна —
Не відкинула порад,
Але мучить і тривога
Що припреться зять назад.